в означеннях
Тлумачення, значення слова «перехилятися»:

ПЕРЕХИЛЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок., ПЕРЕХИЛИТИСЯ, хилюся, хилишся, док.

1. Нахилятися, згинаючи тіло; зігнувшись наперед, перевисати через що-небудь. Перехиляюся за стіну і сміюсь до дитини (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 409); У неї була й хата славна, ..і скрині такі на колесах, що було перехилишся та й дна рукою не достанеш (Марко Вовчок, I, 1955, 279); Людина, перехилившись корпусом уперед, протискалась крізь дужий вітер з дощем, раз по раз хапаючись за загорожу, щоб не впасти (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 164); Валентин Модестович схопився, перехилився через стіл, торкнувся губами до чола дружини (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 13);
//  Схилятися до кого-, чого-небудь. Перехиляється [Степан Васильович] до вікна і побіля церковної огорожі бачить, як саме лихо, тарантас пристава (Михайло Стельмах, I, 1962, 591); Вона, трохи перехилившись у бік до Михайла Михайловича, усміхалась і кокетувала (Леонід Смілянський, Сад, 1952, 189); Стиснутими в кулаки руками вона обіперлася об стіл, перехилилася до самого Вільгельмового обличчя (Павло Загребельний, Європа. Захід, 1961, 162).

2. Нахилятися в один бік, ставати не прямо, а похило, боком і т. ін. (про предмети). Кулак впав на край стола. Стіл перехилився набік (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 167); Але ще на тому не був кінець, бо щойно відійшли ми від кашиці, як дараба влізла на якусь здоровенну каменюку і вся перехилилася (Гнат Хоткевич, II, 1966, 392);
//  Бути одягненим під певним кутом (перев. про головні убори). Висока сива шапка з решетилівських смушків, перехиляючись набакир, натякала про парубоцьку вдачу... (Панас Мирний, II, 1954, 32);  * Образно. Біля ґанку на двох обтиканих кілками стовпцях молодцювато . набакир перехилились глечики (Михайло Стельмах, I, 1962, 233);
//  Перегинаючись, виходити за межі чого-небудь, звисати з чогось. Пучок оббитого вітрами колосся перехилився через гребінь стріхи (Михайло Стельмах, На.. землі, 1949, 216); Данилко брів, спостерігаючи, як неймовірно росли на небі білі вишневі дерева [хмарин], аж перехилилися по цей бік (Юрій Яновський, II, 1958, 186);  * Образно. Осінній вечір, нерівно перехиляючись підхмареними краями, трепетно опустився на поле (Михайло Стельмах, I, 1962, 630).

3. Опускатися, схилятися до горизонту (про сонце, місяць і т. ін.). Вже сонце перехилилось через небесний обруч, коли дівчина повертається від учительки (Ірина Вільде, На порозі, 1955, 196).

4. Хилитатися з боку на бік. Покотило гнав емку, вона різко перехилялася на кожному розі і високо підстрибувала, коли колесо налітало на щось (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 392).

5. тільки недок., рідко. Те саме, що перевалюватися 1 2. Ходить він так, як дід Танасій, — повагом, легенько перехиляючись із одного боку на другий (Степан Васильченко, I, 1959, 267); Катерина.. повільно, пере гиля ючись, як гуска, то на один, то на другий бік, плавала по кімнаті (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 447);  * Образно. Вгору [по транспортеру] повзли цеглини одна за одною, перехиляючись, тупцюючись на місці (Олександр Копиленко, Вибр., 1948, 8).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 307.

Коментарі (0)