в означеннях
Тлумачення, значення слова «перекличка»:

ПЕРЕКЛИ́ЧКА, и, жін.

1. Перевірка присутності групи людей викликом за прізвищами або іменами. Штовхаючи один одного, наступаючи на ноги, вишикувалися. Вийшов писар, зробив перекличку, наказав сидіти на місці і нікуди не розходитися (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 293); Почався урок історії. Закінчилась перекличка (Юрій Збанацький, Курилові о-ви, 1963, 133).

2. рідко. Те саме, що переклик 1. Зметнулись антени. Полізли у пори шнурки, і пішла цокотня, перестук, позивних перекличка (Микола Бажан, Політ крізь бурю, 1964, 21); Чути знову гудків перекличку (Григорій Бойко, Про 17 літ, 1958, 35).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 199.

Коментарі (0)