в означеннях
Тлумачення, значення слова «перекочовувати»:

ПЕРЕКОЧО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕКОЧУВА́ТИ, ую, уєш, док.

1. Кочувати з місця на місце, на інше місце (про кочові народи);
//  Переходити, перелітати з місця на місце, на інше місце (про тварин, птахів). Не було тепер чути в лісі ні синиць, ні сойок. Навіть сороки й ті перекочували ближче до людського житла (Олесь Донченко, IV, 1957, 68).

2. перен., розм. Переїздити, переселятися в інше місце; міняти місце проживання. На весну, як знайшлася в неї дочка Килина, він перекочував з ними до Одради (Панас Мирний, IV, 1955, 238); — Ще батько мій.. перекочував із села в Пітер, поступив на цей завод (Андрій Головко, II, 1957, 499);
//  Переходити, перебиратися з одного місця на інше, міняючи місце праці, рід занять і т. ін. Важкий то був страдницький шлях. Без шматка хліба, без сили в ногах. Не йшов [Сеспель], а плентався; за день ледве перекочовував від села до села, (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 308); Коли зніметься полк Самієва, то всі його праві сусіди теж змушені будуть один по одному залишити дамбу, перекочувати до лісу (Олесь Гончар, III, 1959, 367);
//  Міняти місце перебування, передаватися іншій особі (про неживі предмети). Він тільки умовився з хлопцями на березі, що триматиме свій бриль у руках і що надіне його на голову лише тоді, коли міна з його кошівки перекочує у темний закуток (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 193); Інженер Побережний не шкодував нічого задля врятування дочки. Золоті персні дружини.. перекочували до кишені Довговуха (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 153).

3. тільки док. Те саме, що прокочувати. Отак він перекочував кілька літ., щовесни покидаючи людські оселі, спішачи на місце збору гонтарської компанії (Іван Франко, III, 1950, 48); — Подумай, скільки тут народу того перекочувало за революцію... (Олесь Гончар, II, 1959, 176).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 203.

Коментарі (0)