ПЕРЕКОНУВАТИСЯ, уюся. уєшся, недок., ПЕРЕКОНАТИСЯ, аюся, аєшся, док., у чому, із спол. що, як, також без додатка.
1. Доходити до якогось
висновку, думки, рішення, віри у що-небудь на основі
якихось доказів, спостережень, роздумів. [Омелян:]
Слухай, Юлечко! Я чимраз сильніше переконуюся, що
тобі тут годі жити (Іван Франко, IX, 1952, 173); Дедалі
скульптор все більше переконувався в тому, що мусить негайно
виїхати звідси (Олесь Гончар, Новели, 1954, 95);
Перекопавшися, що чоловіка не спонукає до бесіди, вмішалася
Юрчиха сама до розмови (Лесь Мартович, Тв., 1954, 110);
Спочатку йому здалось, що він помилився, що це не його
хата.. Він почав роздивлятися, щоб по суміжних
будівлях переконатися у власній помилці (Олександр Довженко, I, 1958,
324);
// Упевнятися в чому-небудь, побачивши своїми
очима, відчувши; пересвідчуватися. Він ще раз
оглядає Галину й переконується, що заради такої молодиці
варто було й потрудитися (Михайло Стельмах, II, 1962, 253);
Баби хотіли переконатися, чи попадя молода, чи файна,
отже, чи є надія, що піп буде триматися, жінки (Гнат Хоткевич,
11, 1966, 7); На власному досвіді ми переконались, що
найвигіднішими культурами для земель Чорного мочара
є озима пшениця і багаторічні трави (Хлібороб України,
12, 1968, 10); Боцман Смола труснув головою, щоб
переконатись, що він не спить і все те, що відбулося, —
правда (Дмитро Ткач, Жди.., 1959, 8).
2. тільки недок. Пас. до переконувати.