в означеннях
Тлумачення, значення слова «перекотиполе»:

ПЕРЕКОТИ́ПО́ЛЕ, я, сер. Трав'яниста або напівчагарникова степова чи пустельна рослина, яка після достигання плодів обламується біля основи і перекочується на далекі відстані, розносячи своє насіння. По долині, по роздоллі Із степу перекотиполе Рудим ягняточком біжить (Тарас Шевченко, II, 1963, 233); Осінній вітер свистів на рівнині, гнав аж до обрію круглі кущі перекотиполя (Олесь Донченко, III, 1956, 157);  * У порівняннях. Тільки й бачив я рідний край, поки ріс, а там, як оддали у службу, так і пішов, не по своїй волі, блукати по світу, як те перекотиполе, що вітер носить по степах (Олекса Стороженко, I, 1957, 75); Котилися німці [фашисти] перекотиполем, Котились заброди шляхами всіма! (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 302);
//  перен. Той, хто постійно переходить, переїздить з місця на місце або не має визначеного місця у житті. — Он скільки орд перебрело через Дике Поле, а де вони? Розвіялись, мов порох, бо осідку не мали: приплентачі, перекотиполе... (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 33).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 203.

Коментарі (1)