в означеннях
Тлумачення, значення слова «перекривляти»:

ПЕРЕКРИВЛЯТИ, яю, яєш і рідко ПЕРЕКРИВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕКРИВИТИ, ивлю, ивиш; мн. перекривлять; док., перех.

1. Робити кривим; тримати, розташовувати криво. Василько підігнув праву ногу догори, голову перекривив на лівий бік і скакав на лівій нозі (Лесь Мартович, Тв., 1954, 247);
//  Відбивати криво, деформувати зображення (про дзеркало і т. ін.). Дзеркальце висить, — хоч там таке, що як подивитись у його, то й себе не пізнаєш: так тобі перекривить обличчя... (Марко Вовчок, I, 1955, 15);
//  Викривляти, перекошувати, перев. під впливом сильного почуття, надаючи неприродного виразу (обличчя, риси обличчя). Максимові подобалося дражнити її, перекривляючи обличчя, показуючи язика (Василь Козаченко, Блискавка, 1962, 63); Слова його звучали лагідно, але губи раз у раз перекривлював зневажливий усміх (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1948, 251); Генерал д'Ансельм підніс долоні до ушей, і болісна гримаса перекривила його випещене обличчя (Юрій Смолич, V, 1959, 776);
//  безос. Внаслідок сильного нервового потрясіння Лук'янові перекривило рот (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 17).

2. Копіювати чиюсь міміку, рухи, манеру говорити і т. ін.; піддражнювати, підсміюватись, показуючи своє негативне, насмішкувате ставлення; передражнювати. Галя ввесь час перекривляв всіх, як вони говорять: і Івана — надувшись, і Хведя — закочуючи очі вгору, і Трохима — водячи пальцем по книжці (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 461); Молоду [прибиральницю] завжди перекривляли, вигадували їй різні прізвиська, часом робили все наперекір (Олександр Копиленко, Земля.., 1957, 46); Саша поспішає за ним, як песик, з захопленням дивлячись на цього комедіанта. Такі гримаси корчити, так перекривлювати людей — потіха та й годі! (Олексій Полторацький, Повість.., 1960, 339); Онися вискочила в кімнату, зачинила за собою двері й перекривила Балабуху перед дверима, вивернувши з усієї сили спідню губу (Нечуй-Левицький, III, 1956, 20); Дівчинка заплакала. — Заплач, Матвійку, дам копійку, — перекривив її Сергійко (Григорій Тютюнник. Вир, 1964, 104);
//  Повторювати чиї-небудь слова, підкреслюючи інтонацією своє негативне або насмішкувате ставлення до них. [Юда:] Я пригадав — він докорив мені. [Прочанин (перекривляє, з огидою):] «Він докорив!» — Тебе убити мало! (Леся Українка, III, 1952, 144); Скривившись, перекривляючи пані, запищала [Федорка]: — Ах, ах! Який жах! (Андрій Головко, I, 1957, 109); — Не треба було мучити худобу, — запалими очима дивиться Мар'ян на фурмана. — Худобу, худобу! — сердито всім обличчям і тілом перекривлює розкуйовджений Онуфрій (Михайло Стельмах, I, 1962, 175); — Не хочу... я буду дома... — прошепотів Зінько. — «Не хочу, я буду дома!» — перекривив його лікар. — Усі ви боїтесь тієї лікарні (Борис Грінченко, II, 1963, 480); О. Ананій сердито блимнув на матушку і перекривив: — Убивають! Шарманка бісова! (Петро Панч, В дорозі, 1959, 15);  * Образно. Гунява луна.. одгукувала з усіх боків чужі слова, перекривляла, реготалася (Степан Васильченко, II, 1959, 64).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 206.

Коментарі (0)