ПЕРЕКВІ́ТЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до переквітувати. На ровах зеленими човниками поблискують листи конвалії; темніють круги чебрецю, парасольки переквітлого тмину (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 623).
ПЕРЕКВІ́ТЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до переквітувати. На ровах зеленими човниками поблискують листи конвалії; темніють круги чебрецю, парасольки переквітлого тмину (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 623).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 191.