в означеннях
Тлумачення, значення слова «перекидати»:

ПЕРЕКИДА́ТИ 1, аю, аєш, недок., ПЕРЕКИ́ДАТИ, аю, аєш, док., перех.

1. Кидати все або багато чого-небудь, одне за одним, у кілька прийомів. — Ферапонте, зараз мені перекидати гній поза стайню! Наметав купу перед дверима... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 396).

2. Кидати все або багато чого-небудь по кілька разів, створюючи безлад. — Та де це вона, справді? — гукнула вже з серцем пані і почала перекидати одежу на полу... (Панас Мирний, III, 1954, 252); Перекидали усе в скрині, а намиста нема! (Нечуй-Левицький, III, 1955, 277); Перекидавши в хаті й на подвір'ї все догори дном, солдати не знайшли ні Гохберга, ані навіть його коханки (Павло Автомонов, Так народж. зорі, 1960, 297).

3. заст. Перебудовувати; перекладати. Ще треба у хатах то груби перекидати, то білити... (Панас Мирний, V, 1955, 382); Ми свою хату перекидали (Словник Грінченка).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 191.

Коментарі (0)

ПЕРЕКИДА́ТИ 2, аю, аєш, недок., ПЕРЕКИ́НУТИ, ну, неш, док., перех.

1. Кидаючи, переміщати з місця на місце. Карпо недалеко сидів від Івася і перекидав з руки на руку.. солому (Панас Мирний, I, 1954, 270); Кукулик перекидав шмат м'яса язиком у роті туди й сюди, щоб хоч трохи охололо (Павло Загребельний, День.., 1964, 155); Новий крокуючий екскаватор.. набирає в ківш по 25 кубометрів ґрунту і перекидає на відстань 150 метрів, виконуючи роботу, на яку довелося б ставити кілька тисяч землекопів (Колгоспник України, 10, 1957, 2); Хмуро насупив [парубок] брови і знехотя перекинув сердак з одного плеча на друге (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 165); Олег Іванович перекинув чемоданчик у ліву руку і відчув міцний потиск кощавої руки Штукаренка (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 24);
//  Кидаючи поверх кого-, чого-небудь, над ким-, чим-небудь, переміщати з місця на місце. — Бий мене і що хоч собі роби, тільки мене через пліт не перекидай, бо мене й до шатра не приймуть! (Номис, 1864, № 566); Мовчки пробивався [Бронко] вперед, до сцени. По рухах Бронкової голови та спини Ольга здогадувалась, що місцями йому ставили рогатки з колін, а місцями мало що не на руках перекидали його на ряд вперед (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 474); Остап перекинув через тин, за яким стояла Соломія, сакви і сп'явся на тин (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 336); Перекинув [Дмитро] на засторонок сніп обережно і навкіс, щоб ні колос, ні гузир не зачепили матері (Михайло Стельмах, II, 1962, 403);
//  перен. Переносити свою увагу, зацікавлення і т. ін. з одного об єкта на інший. Він перекидав погляд то на розідрану спідницю, то на намисто, що розкотилося по всій хаті... (Панас Мирний, II, 1954, 236); Журба помітив у Галини невеличку погорду молодості, перекинув свою увагу до військового (Григорій Епік, Тв., 1958, 577).
 Перекидати (перекинути) своє (власне) тіло — різким рухом перевалюватися через кого-, що-небудь. Обережно ступаючи по траві, підходить Василь до літака. Він ловко перекидає своє тіло за борт і сідає (Вадим Собко, Зоряні крила, 1950, 242); Мов акробат, млинком перекинув [Вася] власне тіло через себе вбік, вихоплюючись з-під коня (Олесь Гончар, III, 1959, 223).
Перекидати (перекинути) відповідальність на кого — що — змушувати кого-небудь іншого брати відповідальність на себе. В умінні перекинути відповідальність на будь-чиї, тільки не свої, плечі обережно-хитрий Омелянович-Павленко був рідним братом Симона Петлюри (Михайло Стельмах, II, 1962, 242).

2. перен. Переміщати, переводити в інше місце, на іншу роботу, іноді з іншою метою, іншим завданням. Залізниця в основному була закінчена і частину інженерно-технічних працівників перекидали на нове будівництво (Іван Багмут, Опов., 1959, 54); — Після розгрому фашистів під Сталінградом частину нашої 57-ої армії перекинули на Ленінградський фронт (Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 21); У 1904 р. постало питання, яким шляхом перекинути на Далекий Схід російську військову ескадру під командуванням Рождественського (Видатні вітчизняні географи.., 1954, 112);
//  тільки що. Перевозити або іншим способом доставляти звідкись куди-небудь. Буде створено єдину енергетичну систему СРСР, яка.. дасть можливість перекидати електроенергію з східних районів у Європейську частину країни (Програма КПРС, 1961, 60); Намічено в найближчі роки перекидати води Печори та інших північних рік у Волгу і Каспійське море (Комуніст України, 7, 1962, 85); Видавець узяв мою казку та й перекинув у Галичину, там її у «Правді» й надрукували (Панас Мирний, V, 1955, 384); Кирило Васильович дав завдання найобережніше вивідати, хто з капітанів катерів найнадійніша людина, бо потрібно перекинути на той берег вантаж (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 100).

3. через що, на що, за що. Кидаючи вільним рухом, перевішувати щось або частину, кінець чогось через що-небудь, надавати чому-небудь певного положення. — Що це за дівчина? Де вона взялася в нашому селі? — думав молодий Джеря, надіваючи шапку і перекидаючи свиту через плече (Нечуй-Левицький, II, 1956, 169); Сержант перекидає автомат на спину, викочує з сіней велосипед (Олесь Гончар, Новели, 1954, 26); Івась лежав, поставивши одну ногу і перекинувши через неї другу (Панас Мирний, I, 1954, 180); Він швидко застебнув сумку, перекинув її за плече і насторожився (Ярослав Гримайло, Кавалер.., 1955, 8); Ксеня була тоненька, з білявою товстою косою, яку вона носила, перекинувши через ліве плече (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 81).

4. перев. у сполуч. із словами міст, місточок Наводити для переправи через що-небудь, для з'єднання берегів чого-небудь. [Микита:] Я бажаю обкопати ввесь двір ровом аршинів у чотири завширшки; у рів треба напустити води, а проти того ґанку, що на дорогу дивиться, перекинути через рів місточок (Володимир Самійленко, II, 1958, 160); Понабудовують [люди] дивовижних будівель на вершинах гір, перекинуть мости через пропасті (Гнат Хоткевич, II, 1966, 155);  * Образно. О, перекинь моста, моя немудра пісне, До радощів людських і до людських зусиль (Максим Рильський, I, 1960, 273);
//  Простягати, навішувати над чим-небудь, зверху чогось. Опівдня сонячний промінь гарячий перекине через хату ясну стягу (Марко Вовчок, I, 1955, 110); Коло семінарської брами широка та довга лавочка, навпроти стара верба дуплината віти перекинула мало не через увесь шлях (Степан Васильченко, I, 1959, 233).

5. Перевертати набік або внутрішньою, нижньою частиною догори. Грима [пан] дверима, перекидає стільці і хоче так крикнуть, щоб по всіх хатах заскакала стаєнна лайка (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 59); По горбах Правобережжя Трактори невтомні ходять, Стерні, золотом повиті, На ріллю перекидають (Павло Усенко, На.. берегах, 1951, 135); Карпо перекинув батька на бік, і він тільки тоді прокинувся й опам'ятався (Нечуй-Левицький, II, 1956, 289); Щохвилини ми ждемо, що вітер зірве дах або вирве із мерзлого ґрунту будинок і перекине його (Микола Трублаїні, I, 1955, 228);
//  безос. Вітри такі, що.. стріхи зривало..; у мене на балконі перекинуло геть залізну лавку (Леся Українка, V, 1956, 218);
//  Збивати з ніг, примушуючи впасти. Ой, як приступить панота, як кинеться, наче ті звірі, — світу не видної здається, от-от ізметуть, перекинуть. Тільки ж не спали й повстанці (Павло Тичина, I, 1957, 105);
//  безос. [Зінька:] Вхопило мене раптом, ніби вихор, і закрутило, як пір'їну!.. Кудись несе, перекида, жбурля!.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 57);
//  Викидати або виливати з чого-небудь перевернутого. Вона не могла дати собі ради і тільки дивилась, як свині перекидали пійло, місили ногами їжу та гидили (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 51); [Одарка:] Підемо пішки! «Пішки, кажуть, нема замішки!». [Микита:] Воно й безпечніш! А то як баских коней запряжете, то щоб, бува, не перекинули та не покалічили... (Марко Кропивницький, I, 1958, 73); Передо мною виплили ці дні, і епізод із сомом, що втяг моє вудлище в воду, а потім перекинув і рибалку з душогубки (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 50);
//  розм. Випивати до дна (перев. алкогольні напої); вихиляти. Колісник, червоний, як стиглий кавун або печений рак, знай пришивав квітки то тому, то другому, перекидаючи чарку за чаркою (Панас Мирний, III, 1954, 290); [Галушка:] Галю, винось-бо щось перекусити — чоловік з дороги дальньої, та й нам не завадить чарчину перекинути (Олександр Корнійчук, I, 1955, 293);
//  Перегортати (сторінки, аркуші паперу і т. ін.). Колись байдужими перстами Перекидаючи листки, Ви спогадаєте і сами Свої колишнії гадки (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 43); Демидів вийшов із лавки і подав свій зошит Греблянському. Той перекинув кілька карток (Осип Маковей, Вибр., 1954, 51); Ференц дістав альбом.., перекинув аркуш. Юнак з бакенбардами стоїть навколішки біля гармати. Зосередженим поглядом впився вперед (Олесь Гончар, III, 1959, 269);
//  перен. Змінювати існуючий стан, лад, порядок. Страшний той гук, потужний і величний, По всіх країнах має залунати І перекинути світовий стрій одвічний (Леся Українка, I, 1951, 82); Ленін встав, як світ-зоря, й кличе всіх проти царя: — ..Правда з нами! Ми не згинем! Трони царські перекинем! (Павло Тичина, II, 1957, 230); Настирлива ж яка ця думка: «О, жінки якби схотіли, можна село догори ногами перекинути...» (Яків Качура, II, 1958, 52).

6. у кого — що, на кого — що, ким, чим, розм., міф. Робити іншим, переводити в інший стан, надавати іншого вигляду; обертати. — Один старий циган уже став чаклувати.. Злякався дід, повів у комірчину, до ніг їм падає. Беріть, каже, все, що є, тільки не перекидайте мене в півня (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 15); [Христя:] Що ж той ворожбит зробе [зробить]? [Маруся:] Що? Перекине Семена вовкулакою, а тоді й роби, що хочеш... (Марко Кропивницький, I, 1958, 89); — Розкажи мені, Одарко, — спитав дід, — як се мати перекинула тебе у відьму? (Олекса Стороженко, I, 1957, 91).

7. кому, розм. Давати, виплачувати що-небудь комусь; підтримувати грошима. Сидір Іванович, ніде гріха діти, в подяку за допомогу перекидав дівчині то зайву верейку січки, то зайве відро жому або буряка (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 155); — Не пожалій лиш золотого Для Феба світлого, ясного, Та і мені що перекинь (Іван Котляревський, I, 1952, 119); — Склади, склади мені список цих богоодступників. Бояться копійчину перекинути. Забувають, що тепер настали дорожчі часи (Михайло Стельмах, I, 1962, 414).

8. тільки док., діал. Перебудувати. Через рік батьківську хату перекинули [Максим та Явдоха], збудували нову (Панас Мирний, II, 1954, 136); — Узявся я бруси з міста перевозити, — сказав Семен жінці увечері. — Кому? — Кому ж? Навушнику [крамарю]. Хату хоче перекинути (Гнат Хоткевич, I, 1966, 128).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 191.

Коментарі (0)