в означеннях
Тлумачення, значення слова «перекидатися»:

ПЕРЕКИДАТИСЯ 2, аюся, аєшся, недок., ПЕРЕКИНУТИСЯ, нуся, нешся, док.

1. через що і без додатка. Різким рухом усього тіла, кидком переміщатися з одного місця на інше, через що-небудь. Поки там один скочив, перекинувся, мов собака, через паркан і побіг шукати Мути, я напомацки поліз до ями (Іван Франко, IV, 1950, 18); Взявся [Терешко] за паколи високого тину. Спробував ще раз зідратися, але не зумів, кинувся вдруге — теж посковзнувся. Тоді він хутко скинув кожуха, перекинув його в загороду і, плюнувши в долоні, враз перекинувся й важко гупнув на мерзлі кізяки (Григорій Епік, Тв., 1958, 403);
//  з чого на що, на чому і без додатка. Різким рухом міняти положення свого тіла, повертатися з боку на бік. Леонід Семенович ліг в постіль і довго не міг заснути. Він довго перекидався з одного боку на другий і все думав про Ватю (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 173); В безсонні в темряві перекидаються [вітробалчани] на постелі, схвильовані курять мовчки, зітхають і прислухаються до шуму поводі (Андрій Головко, II, 1957, 395); Як плітка, він перекинувся лицем угору. Вода його піддержувала (Панас Мирний, I, 1954, 248); Лежати б отак, як у дитинстві, і дивитися в небо, доки в очах не затуманиться. А потім перекинутись ниць до землі, щокою до трави (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 524);
//  Швидко перевертаючись через голову або через бік, займати попереднє положення. Сердешний звір перекидався, Плигав, вертівся і качався (Іван Котляревський, I, 1952, 101); В кутку біля лазні — трапеції, турніки, бруси та інше гімнастичне причандалля. Там стрибають, плигають, перекидаються і стають дибки (Юрій Смолич, II, 1958, 46); Ой же й турмани є в отця Сидора! Як вони перекидаються в повітрі — і через голову, і через хвіст! (Олесь Донченко, III, 1956, 102);
//  Рухаючись, перекочуватися, перевалюватися через що-небудь. Перехопившись через гору, здалека побачили ми Ненаситець. Через гребінь скель, неначе біла грива, перекидалась хвиля і котилась з гори по каменюках (Олекса Стороженко, I, 1957, 240).

2. Переміщатися в інше місце перебування, проживання і т. ін. Чотири роки по степах по тих виганяв [дід Матвій]... А потім на Чорномор'я перекинувся... До козаків... (Остап Вишня, I, 1956, 33); — Може, на інші краї перекинулась [Ганна], а може, й зовсім де-небудь баламутну свою голову загубила... (Олесь Гончар, II, 1959, 139);
//  Переноситися в уяві в інший час, інше оточення. — Перекиньтесь в період п'ятнадцять років тому, — почав я вигадувати, — і уявіть собі юнака, що прагне визволення свого краю від царського гніту (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 119);
//  Змінювати рід занять, інтереси, об'єкт зацікавлення і т. ін. Як Андрій бувало оступиться за жінку й скаже: — Та годі, мамо, чого ви вже її так їсте? — То вона зараз на нього перекинеться: — А ти такий, сякий сину, ти проти матері йдеш? (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 244); Ледве не постраждав [Шютце] на передовій за необережне слово про жахи кровопролиття, насилу викрутився і перекинувся з знаннями російської мови на перекладацьку службу (Іван Ле, Клен. лист, 1960, 241);
//  у що, на що, до кого — чого. Переходити на бік противника або змінювати свої погляди, переконання на протилежні. На американські долари і зброю Петлюрі далі вже не доводилось розраховувати, й він з надзвичайною спритністю перекидається в інший бік — укладає договір з польською шляхтою (Семен Скляренко, Легендарний начдив, 1957, 65); Коли Семен обложив палац, усе військо перекинулося на його сторону (Українські народні казки, легенди.., 1957, 246); Я вже не сусід, не кум, одно слово: я перекинувся в інакшу віру (Лесь Мартович, Тв., 1954, 210); — Я думаю так, що з половцями нам сваритися нічого. Невже ви хочете, щоб вони до татар перекинулися? (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 374).
Перекидатися (перекинутися) думкою (думками, уявою і т. ін.) до кого — чого, на кого — що, у що — починати думати про кого-небудь іншого, що-небудь інше, уявляти когось, щось інакше. Мені дуже кортіло, щоб Микита Петрович іще сказав що-небудь про мене, але він вже на інше перекинувся думкою (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 202); В одну мить перекинувся [Кузьмін] уявою до минулих днів, повернувся до тих часів, коли він, напівголодний семінарист Тетюшівської учительської семінарії, довідався про Жовтневу революцію (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 61); Розмова (розмови, думка, думки) перекидається (перекидаються, перекинулася, перекинулися) на кого — що — хто-небудь починає розмовляти, думати про когось іншого, щось інше. Розмови поміж «стариками» перекидалися неодмінно на політичні питання, виливались у нескінченні дебати і значно затягувалися надовго, допізна (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 45); Думки Крутояреві перекинулись на цех, на роботу, на Бориса, на Зою (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 210).

3. Переміщаючись, охоплювати кого-, що-небудь по черзі, одне за одним, дедалі більше. Досягнувши верховіття, вогонь перекидається на хату, солом'яна стріха займається, пожежа швидко поймає хату (Леся Українка, III, 1952, 264); Біля Наумишиної хати — содом. Вогонь обхопив стодолу, стіжки, перекинувся на хату (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 121); Тієї ночі, коли по великих бомбосховищах і школах спалахнули новорічні ялинки, бої на Керченському півострові вже перекинулися в район містечка Старий Крим (Василь Кучер, Голод, 1961, 141);
//  Поширюватися, переходити, переноситися від кого-, чого-небудь на інших, на інше, все далі. — Ти ж, Левку, не збрешеш, — посміхається Христина, і усмішка з її рухливих ямок, надбрів'я поволі перекидається на вперте обличчя хлопця (Михайло Стельмах, I, 1962, 54); Гуркіт помітно вщух. Він перекинувся за Дніпро і вже десь обзивався глухими розкотами, як далека гроза (Яків Баш, На.. дорозі, 1967, 250); Вухо йому не так швидко загоїлось, як сподівався. Більше того, запалення перекинулося і в праве (Ярослав Гримайло, Незакінчений роман, 1962, 177).

4. Кидати що-небудь один одному, один в одного, з руки в руку. На призьбі сестра Явдошка у материному кожушку креймашками перекидається (Данило Мордовець, I, 1958, 41); Ось вони стали одна проти одної на стадіоні і легко, ніби бавлячись, перекидаються диском (Вадим Собко, Стадіон, 1954, 320);  * Образно. Я на тайнах неба знаюсь, в філософії кохаюсь, цифрами перекидаюсь (Павло Тичина, I, 1946, 115);
//  перен. Обмінюватися з ким-небудь (між собою) словами, думками і т. ін. Вона приходила майже що другий день.. Перекидалися з Владком кількома словами, поглядами (Іван Франко, VI, 1951, 271); Насувалася сварка,.. обоє перекидалися образливими фразами, дошкульними дотепами (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 340); Не вспіли перекинутись словом-другим, як у хату суне Настя з сином Грицьком (Панас Мирний, IV, 1955, 47); Скільки жінок завидують на її достатки, а завидувати нема чого, бо нема з ким по-людськи словом перекинутись, нема з ким ні повеселитись, ні посумувати (Михайло Стельмах, I, 1962, 321);
//  розм. Грати в ігри (перев. у карти). Що любить Смик? .. Перехиляв чарку чи ні? Перекидається картою чи забавляється тільки шахами? (Микола Рудь, Гомін.., 1959, 40); Увечері зібралося у Енгельгардта кілька друзів — за чаркою доброго вина в карти перекинутися (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 50).

5. З'єднувати береги чого-небудь; простягатися, нависати над чим-небудь. Рівнобіжно з потоком тягнулася вузька сільська дорога, перекидалась через нього невеличким мостом і пнулась далеко вгору (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 84); [Неріса:] Покривала, прозорі та барвисті, легким луком перекидалися понад хмаринки злотистих курев запашних (Леся Українка, III, 1952, 430); Попід лісом млин подався у ставочок; Через воду перекинувся місточок (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 81); Через Дніпро тут перекинулась казкова гребля Дніпробуду, а на величезній території розляглася «Запоріжсталь» (Остап Вишня, I, 1956, 327);
//  Перетинати якийсь простір, якусь площину. Через Прут перекинувся срібний, як місяць, шлях у таємничі плавні, завиті сріблястим серпанком імли (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 213).

6. Падати, перевертаючись набік або внутрішнім, нижнім боком догори. Один човен на бистрих хвилях перекидається, і для того зв'язують докупи два або три човни (Нечуй-Левицький, II, 1956, 416); Платон піднімає рогачами банячка, але він, зачепившись за горщика, перекидається (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 114); На крутому повороті гарба перекинулась, і Юхим вилетів на тверду дорогу, боляче вдарившись головою... (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 185);
//  Падати, валитися на спину. Вона голосно сміялася, коли яке-небудь пузанча вутятко перекидалося на спинку й швидко-швидко перебирало лапками, не можучи перевернутися назад (Гнат Хоткевич, I, 1966, 103); Вони зчепилися, як звірі.. Перекидалися, гризлися зубами, схоплювалися, люто лаялися (Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 74); — Геть, сатано! бо як дам, то й перекинешся! — скрикнула Настя (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 72); Всю свою силу, весь гнів, усе, що тільки накипіло в Миколи на серці, вклав він у той єдиний удар. Фред перекинувся на спину, заскиглив (Юрій Збанацький, Курилові о-ви, 1963, 92);
//  Випадати з чого-небудь перевернутого. Поїхали вже по стовбовому шляху рівчаками пообкопуваному, бо часом, як звернуть коні з дороги, не казна-де перекидатися та шукать того шляху (Олекса Стороженко, I, 1957, 108); [Зіля:] І до Марії Григорівни заїздив, і перекинувся під Мартиновкою, і вухо приморозив (Степан Васильченко, III, 1960, 123); Лише краєчком черкнула Зінька Єгорові санчата, і він перекинувся в сніг (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 10).
Світ перекидається (перекинувся) [догори ногами] — усе змінюється. — Кар-ра божа! — хрестяться тепер побожні люди. Світ перекидається догори ногами (Петро Козланюк, Щури.., 1956, 79); — Чого біжиш, мов запалений? Там світ перекинувся, чи Стрий догори потік? — стримувала його жінка (Степан Чорнобривець, Визволення, 1949, 137).

7. у кого — що, на кого—що, ким, чим, розм., міф. Обертатися в кого-небудь іншого, щось інше; набирати іншого вигляду. Хоть в віщо хоч перекидайся, Хоть зайчиком, хоть вовком стань, Хоть в небо лізь, ниряй хоть в воду, Я витягну тебе спідсподу (Іван Котляревський, I, 1952, 293); Махнула [царівна] рученьками, перекинулась зозулею; вікно було відчинене — полинула... (Українські народні казки, 1951, 176); Як побачив же він мене, та як заскиглить, так в сатану й перекинувся (Яків Баш, На землі.., 1957, 76).

8. заст. Змінювати, замінювати один одного. — Великий пак страх! Не бачила зроду женихів. Ой, уже ж їх перекинулась ціла низка! Іди та кажи їм, що хоч (Нечуй-Левицький, III, 1956, 35).

9. тільки недок. Пас. до перекидати 2. Так купки й тримаються [дівки], неначе цвітник розцвів і перекидається отим невидимим вітром по царині з одного її краю до другого (Гнат Хоткевич, II, 1966, 340); Вся станція була забита ешелонами Уральсько-Сибгрської дивізії, що після розгрому Колчака перекидалась на захід, на польський фронт (Олесь Гончар, II, 1959, 303); З північних рік на південь щороку буде перекидатись близько мільярдів кубічних метрів води (Вечірній Київ, 17.III 1961, 1).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 193.

Коментарі (0)