в означеннях
Тлумачення, значення слова «перекинчик»:

ПЕРЕКИ́НЧИК, а, чол.

1. розм. Той, хто перейшов на бік ворога; зрадник. — Та не знав ніхто ради на се, Не придумав підмоги, Тілько ти, перекинчик, упав Фараону під ноги (Іван Франко, XII, 1953, 499); — Хлопці, гайдамака! — скрикнув [червоноармієць] радісно. Йому сказали взяти перекинчика на мушку (Яків Качура, II, 1958, 392).

2. зневажл., жарт. Той, хто відмовився від своїх переконань, поглядів, від колишніх друзів. — Навіть не похвалите мене за те, що я стала перекинчиком, аби з'єднати собі ваше серце? (Лесь Мартович, Тв., 1954, 270); — А цей закон вигадав не якийсь царський урядовець, а встановила його наша козацька громада, освятило його все військове товариство. І той, хто порушує цей закон, є зрадник і перекинчик (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 71).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 195.

Коментарі (0)