ПЕРЕКИСА́ТИ, аю, аєш, недок., ПЕРЕКИ́СНУТИ, ну, неш; мин. ч. перекис, ла, ло і перекиснув, нула, ло; док.
1. тільки 3 ос. Ставати надто кислим після довгого бродіння. Піч треба дуже натоплювати, щоб у хаті було дуже тепло та душно, а то тісто перекисне (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 226); Вдома зараз стоїть діжа з учиненим хлібом. Треба вже місити, бо перекисне (Юрій Мокрієв, Сто.., 1960, 12).
2. розм. Дуже намокати під дощем. По дощеві перемочиться, перекисне (Словник Грінченка).