в означеннях
Тлумачення, значення слова «переламувати»:

ПЕРЕЛАМУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕЛАМАТИ, аю, аєш, док., перех.

1. Ламаючи, ділити, роз'єднувати на частини; розламувати. Вмить спалить [огонь] всю землю тую 3 всіма неправдами її, Нерелама хаос твердую Шкарлющу [шкаралущу] скріплої землі... (Іван Франко, X, 1954, 24);
//  Порушувати цілість кістки, кісток. Переламати руку;
//  безос. У жахливій завії вітрів протилежних Переламало якраз посередині щоглу високу (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 105).

2. перен. Те саме, що переломлювати 2. Галичани посунули до кріпості, ніхто їм не забороняв, ворота стояли відкриті — лиха звістка переламала звичне, щоденне життя (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 365).
Переламати [самого] себе — примусити себе діяти всупереч своїм бажанням, прагненням, звичкам і т. ін. — Коли вже Євген не може переламати себе, коли це для нього «перша й остання»... Коли й вона його щиро серцем обрала... То тут потрібен інший підхід (Олесь Гончар, III, 1959, 337); І все-таки він дуже змінився за ці роки. Адже вистачило в нього витримки не потрапляти на очі Любі, переламати самого себе (Вадим Собко, Справа.., 1959, 232); Переламувати (переламати) характер (впертість і т. ін.) — примушувати кого-небудь стати іншим, змінити звички, вдачу. Єдиного комісара він [Швед] терпів біля себе — Данила. І цьому доводилось день по дню переламувати Шведів характер, щодня наражатися на опір командира (Юрій Яновський, I, 1954, 306); Майор таки переламав доньчину впертість, хоча зробити було це й нелегко (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 165).

3. тільки док., перен., перев. із сл. обіцянка, слово і т. ін. Не додержати слова, порушити закон, обіцянку і т. ін. [Панас:] Добродію, що хочете кажіть, а я вже поблагословив, то слова не переламаю, бо то гріх! (Марко Кропивницький, I, 1958, 140); Переламати закон.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 211.

Коментарі (0)