в означеннях
Тлумачення, значення слова «перелазити»:

ПЕРЕЛАЗИТИ, ажу, азиш і рідше ПЕРЕЛІЗАТИ, аю, аєш, недок., ПЕРЕЛІЗТИ, зу, зеш; мин. ч. переліз, ла, ло; док.

1. перех., через що і без додатка. Хапаючись руками або чіпляючись ногами, підніматися по чому-небудь вгору й спускатися вниз на іншу сторону. Часто Карпо перелазив через тин до Івася гратися (Панас Мирний, I, 1954, 244); Петруня, з скринькою в руках, перелазить через штахет (Степан Васильченко, III, 1960, 351); Де не можна перескочити, то треба перелізти (Номис, 1864, № 5842); Люди деруться на гори й ніяк не можуть їх перелізти (Юрій Яновський, II, 1958, 47);
//  Переміщатися з однієї сторони якоїсь перепони на іншу, пересуваючись на руках і ногах та припадаючи тулубом до землі, рачкуючи. Се Митрик, що покинула його мати у сіняхг бачачи, що двері у хату відчинені, поліз-поліз, переліз, через поріг (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 464); Іти було ще важче.. І як обережно треба перелізти через місток над бурхливим водопадом! (Оксана Іваненко, Всл. очі, 1956, 67); — Тоді ви ось що, братчики, зверніть праворуч, перелізьте через яр і гребіться на нижній кінець хутора (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 467);
//  Повзучи, перебиратися через якусь перепону (про плазунів та дрібних живих істот, що мають багато ніжок). Ходив рак сім год по воду, та прийшм додому та став через поріг перелазить, — розлив (Номис, 1864, № 10970);
//  Чіпляючись за тин, паркан і т. ін., діставатися на його протилежну сторону (пре рослини). Буйна лоза, немов наперекір усім межам, перелазила через тини, спліталась вусиками з сусідніми лозами (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 189).
 Перелізти (переступити, перескочити і т. ін.) [через] перелаз див. перелаз.
Через поріг не перелазити — бути малою дитиною. Ой, летять же літа! Чи давно ще й через поріг не перелазив [син], а тепер он який (Андрій Головко, II, 1957, 209).

2. неперех. Хапаючись руками або чіпляючись ногами, переміщатися, залазити і т. ін. на інше місце. Віталій пускається в цей хаос попереду, де по трапах, а де й без трапів, перелазить дедалі вище з однієї палуби на другу (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 239); Я побачив, як останній [директор] переліз на сидіння до шофера, вже коли машина рушила (Юрій Яновський, II, 1958, 120);
//  Переміщатися в інше місце, пересуваючись на руках і ногах та припадаючи тулубом до землі, рачкуючи. Одарка.. хутко помостила подушку до стіни, а піл заслала рядниною. Стара не перелізла — перекотилася на те лігво (Панас Мирний, III, 1954, 131);
//  Повзучи, перебиратися в інше місце (про плазунів та дрібних живих істот, що мають багато ніжок). Погибу Головань безцеремонно посадив біля балагули, бо все боявся, щоб вигодувані табірські воші не перелізли на його по-європейськи пахучу білизну (Михайло Стельмах, II, 1962, 256);
//  перен., ірон. Переходити в наступний клас з низькими оцінками. Він насилу переліз в третій клас і ніяк не міг рушити далі (Нечуй-Левицький, II, 1956, 38);
//  перен., зневажл. Змінювати своє соціальне становище, станову приналежність і т. ін. — Своя ж старшина, що потім у дворянство перелізла, і прибрала їх [землі] до своїх рук!.. (Панас Мирний, IV, 1955, 365).

3. неперех. З труднощами переходити з одного місця на інше. Ціла купа обірваного люду валялася попідтинню убогого села. Голодний, холодний і недужий, перелазив з місця на місце, від одного тину до другого (Панас Мирний, I, 1954, 358).

4. у що, в кого. Переміщатися з чогось у середину чого-небудь іншого.  * Образно. Мені здасться, я не знаю, А люде справді не вмирають, А перелізе ще живе В свиню абощо, та й живе (Тарас Шевченко, II, 1953, 227).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 210.

Коментарі (0)