в означеннях
Тлумачення, значення слова «переляканий»:

ПЕРЕЛЯ́КАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до перелякати. Голос у неї ослаб, став тихий, тоненький, немов дитячий. Видно було, що вона дуже перелякана (Леся Українка, III, 1952, 615); Перелякані тим переможним залпом, здибились коні на Бранденбурзьких воротах, здибились і заніміли (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 61);
//  перелякано, безос. присудк. сл. Де кого перелякано, вже баба томи на голову миски ставить та віск виливав (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 26).
 Переляканий на смерть (до смерті) — охоплений надзвичайно сильним почуттям страху, дуже зляканий. Надаремне переляканий на смерть циган благав пустити його (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 212); — Муха пролетить мимо Ганни Іванівни, — посміхнувся начальник цеху, — а Валентин Модестович уже до смерті переляканий: чи не зачепить та муха його тендітну дружину крильцем (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 58).

2. у знач. прикм. Охоплений переляком. Перелякані жовніри.. хапались за палаші, за пістолі (Олекса Стороженко, I, 1957, 395);  * Образно. Далі, мов велетенським молотом по ковадлі: грюк посеред лісу. Перелякані шибки забряжчали й заверещали в хаті всі одразу (Степан Васильченко, II, 1959, 329);  * У порівняннях. Дочки, мов перелякані цесарки, переступали з ноги на ногу (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 179);
//  Який виражає переляк. — Хто там? — тривожно обізвався переляканий жіночий голос (Гнат Хоткевич, II, 1966, 251); Механік, вимазаний у сажу, лупав переляканими очима (Петро Панч, Вибр., 1947, 339).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 221.

Коментарі (0)