ПЕРЕЛИВАТИ, аю, аєш, недок., ПЕРЕЛИТИ, ллю, ллєш і рідко ПЕРЕЛЛЯТИ, лляю, лляєш, док.
1. перех.
Лити рідину з одного вмістилища в інше, з чогось
на щось. Розлилась Рось рукавами й рукавцями поміж
зеленими острівцями, розсипалась по камінні,
переливаючи білу хвилю з каменя на камінь (Нечуй-Левицький, I, 1956,
51); Одв'язує [чоловік] тиковку від ціпка, переливає
в неї всю воду з кухля і знов прив'язує (Леся Українка, III,
1952, 127); Домаха виймає з печі гарячий горщик..,
швидко переливає в миску бурий, загущений рибою й
квасолею, розсіл (Михайло Стельмах, I, 1962, 115);
// перен.
Передавати, повідомляти іншому свої знання, почуття, думки
і т. ін. Мене там мати повила І, повиваючи, співала,
Свою нудьгу переливала В свою дитину... (Тарас Шевченко, II,
1963, 252); Все розповідав [Кузьма] Оверкові, як рідній
дитині, розкривав очі — переливав у голову
найдорожче, що є в людини — пізнання світу (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 71);
Пливе [танцівниця] в прозорім танці, Простерши білих
два крила, Немовби Грузія киянці Свій дух гірський
перелила (Максим Рильський, Мости, 1948, 75);
// перен.
Виражати почуття віршами, співом і т. ін. Вона співа —
і серця поривання У згуки ті вона перелива (Борис Грінченко, I,
1963, 68); Свій біль переливаючи в сонети, Іван Франко
дививсь на Львів крізь грати (Дмитро Павличко, Бистрина, 1959,
164); Наші сльози гіркі перелили ми в сумні приповістки
(Панас Мирний, V, 1955, 280);
// перен., спец. Передавати з
одного місця зберігання в інше (про гроші). Тільки
при націоналізації банків можна добитися того, що
держава знатиме, куди і як, звідки і в який час
переливають мільйони і мільярди (Ленін, 34, 1973, 154).
▲ Переливати (перелити) кров — вводити
кому-небудь чужу кров з лікувальною або науковою метою.
Переливаючи кров однієї породи птиці іншій, можна
різко змінити їх спадкові ознаки (Наука і життя, 2, 1959, 40).
♦ Переливати з пустого [та] в порожнє: а)
повторюватись, вести непотрібні або малозмістовні розмови.
Фрази лились, зчіплювались, і він переливав з пустого
та в порожнє, говорячи те ж саме тільки іншими
словами (Нечуй-Левицький, I, 1956, 376); б) займатися непотрібною,
марною справою, звичайно багато говорячи. Одна й
друга дискусія були зовсім безплодні, бо переливали
з пустого в порожнє (Іван Франко, XVI, 1955, 291).
2. перех. і без додатка. Наливати понад міру. Карпо
Чумак з бригадирами, усе пояснивши, слідкував, щоб
не переливали угноєння, не попалили корінь (Василь Кучер,
Трудна любов, 1960, 560); Кобзар рвучко підвівся.
Ухопив пляшку, підставив склянку. Розбризкав, перелив
(Семен Журахович, Дорога.., 1948, 10).
♦ Переливати (перелити) [чашу] через край (вінця
і т. ін.) — роблячи що-небудь зайве, непотрібне,
завдавати шкоди іншим. На прю! Без ляку і зневіри — За
правду, волю, за наш край! Перелили вже бузувіри
Скорботи чашу через край (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 10).
3. перех. Поливати зверху чим-небудь рідким; обливати. Люди, зачувши повернення молодих, виходять до колонок водогону, набирають повні відра води й доручають піонерам та школярам переливати дорогу водою так, щоб аж колеса машин були облиті (Народна творчість та етнографія, 2, 1962, 99).
4. тільки недок., перех., рідко. Відбивати в собі блиск, гру барв, кольорів і т. ін. Півтора Лиха впрів навіть од тої уяви: його лисина, зрошена потом, ловила й переливала блиск лампи (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 45).
5. перех. Набирати іншої форми завдяки литтю. Ну,
так знаю я й без того, Що кипіло ти [злото] в огні;
Як тебе в ясну обручку Золотар переливав (Яків Щоголів, Поезії,
1958, 183); Щоб поповнити недостачу в артилерії,
Петро [І] наказав зняти з кожної третьої церкви дзвони і
перелити їх на гармати (Історія СРСР, II, 1957, 13); Їх
[дзвони] нині ж мали мирославці зняти, щоб перелляти
на гармати й гаківниці (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958,
375);
// Відливати ще раз, повторно. — Невже ж йому
[металу] пропадати? Невже ж., наново переливати,
переробляти? (Остап Вишня, I, 1956, 337).