в означеннях
Тлумачення, значення слова «перемагати»:

ПЕРЕМАГАТИ, аю, аєш, недок., ПЕРЕМОГТИ, ожу, ожслі, док., перех.

1. також без додатка. Вигравати бій або війну; наносити супротивнику поразку. [Айтра:] Наш владар в полі зустрівся з Ахіллесом. [Андромаха:] Ох!.. і що ж? [Айтра:] Здасться, він його перемагав (Леся Українка, II, 1951, 262); [Свічка:] В буденних свитах кинемось на бій, А переможем — знову до роботи... (Іван Кочерга, I, 1956, 582);
//  Ставати першим у спортивних змаганнях, грі і т. ін. Інші потому в борінні виснажливім міряли сили, — В ньому найкращих борців переміг Евріал нездоланний (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 140); Ми востаннє в житті змагалися у футбол. І ми перемогли (Юрій Яновський, II, 1954, 27).

2. перен. Виходити переможцем із труднощів, важкого становища, боротьби із стихією і т. ін., долати які-небудь перепони, перешкоди. Лето рушило пляжем. Воно посувалося не швидко, перемагаючи пісок (Юрій Смолич, I, 1958, 101); Людина встає, і по обличчю я бачу, що вона перемогла море. Вона йде понад водою, і хвилі покірно лягають до її ніг (Юрій Яновський, II, 1958, 93); Коли людина цілком переможе космічні простори, то вона з гордістю вимовлятиме слово «земляк» згідно з його етимологією, тобто — мешканець Землі (Максим Рильський, Веч. розмови, 1964, 147);
//  Виявляючись важливішим, сильнішим за кого-, що-небудь, отримувати верх над кимсь, чимсь. Настя кидається до запорожців й махає руками. Її слова перемагає пісня (Нечуй-Левицький, II, 1956, 466);  * У порівняннях. Золото старих соборних бань сліпуче блищить проти сонця, немовби хоче перемогти його своїм сяйвом (Вадим Собко, Матв. затока, 1962, 4);
//  У суперечці примушувати супротивника погодитися із своєю думкою, своїми доказами і т. ін. Довго такого багато говорили і спорили.., а таки Семен Іванович не переміг Олексія ніяк, на тім у той день і зосталося (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 344); Замовкла мати: бачить, не переможе сина. Замовк і Чіпка, думаючи своє про себе (Панас Мирний, I, 1949, 339);
//  Пересилювати якісь відчування, почуття, емоції і т. ін. Віталій Стратонович, ледве перемагаючи гнів, бере з рук панотця пропахлу церквою і потом камилавку і не знає, куди її подіти — так обурення тіпає чоловіком (Михайло Стельмах, I, 1962, 334); Перемагаючи гострий біль, Черниш повернувся до сусіда обличчям (Олесь Гончар, III, 1959, 166).
Перемагати (перемогти) себе (своє серце і т. ін.) — придушувати у собі які-небудь почуття, боротися з якимсь станом, емоціями і т. ін. Борис, перемагаючи себе, дивлячись не на друга, а на вулицю, на тіні, на одиноких перехожих, сказав: — Ти пам'ятаєш, я тобі колись говорив, що збираюсь одружитися (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 223); Вона перемогла себе й почала казати далі: — Я... сама підпалила хату... (Борис Грінченко, I, 1963, 393); Став шинкар свою жінку зневажати.., а Чайченко не переміг свого серця, уступився (Марко Вовчок, I, 1955, 245); Перемагати (перемогти) смерть — виліковувати смертельну хворобу, залишатися живим після тяжкої хвороби. [Кречет:] Я зроблю ще переливання крові. Завтра востаннє спробую перемогти його старість, смерть... (Олександр Корнійчук, I, 1955, 113); Перемагати (перемогти) хворобу — справлятися з хворобою; видужувати. Минуло ще три дні. Організм Степана перемагав хворобу (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 81).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 221.

Коментарі (0)