ПЕРЕМІНЯТИ 1, яю, яєш і ПЕРЕМІНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕМІНИТИ, міню, міниш, док., перех.
1. Замінювати що-небудь чимсь іншим, міняти що-небудь
на щось інше. — А вночі ..страждання стають
нестерпними. Бо страва ж тут, вони не уносять її,
тільки переміняють... (Гнат Хоткевич, I, 1966, 175); — Я сама
одвезу та переміню її [матерію] на щось інше, путніше,
— сказала Онисія Степанівна (Нечуй-Левицький, III, 1956,
171); [Вареник:] Там ще дві клепки треба буде
перемінити у діжці, що з водою... (Марко Кропивницький, II, 1958,
195); Вже й сорочка на ньому зітліла, а перемінити
не пускають, хоч гинь (Олесь Гончар, II, 1959, 353);
// Давати
інше ім'я. — Як це — ім'я перемінять? — А так.
Хіба тобі не міняли? — Ні... — А мені зразу ж
змінено було (Гнат Хоткевич, I, 1966, 96); Вона тепер вже не
Тамара, а Оксана, бо мама перемінила їй ім'я (Леся Українка,
V, 1956, 7);
// Ставити нову варту. Гостей закованих
своїх Сердешним чаєм напували І часових переміняли,
Синемундирих часових (Тарас Шевченко, II, 1963, 14).
2. Робити в чому-небудь якісь зміни, змінювати
що-небудь. — Як я сказав слово, то вже не переміняю
(Михайло Коцюбинський, I, 1955, 440); Не так тепер і в пеклі стало,
Як в старину колись бувало І як покійник написав;
Я може що-небудь прибавлю, Переміню (Іван Котляревський, I, 1952,
126); Хоч думай, хоч не думай, все своєї ледащої долі не
переміниш (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 220);
// Перетворювати
що-небудь у щось інше. І кров господню на вино Він
[піп] перемінює за мить (Дмитро Павличко, Бистрина, 1959,
143).
Перемінити тему розмови — у розмові переходити
на іншу тему, залишивши нез'ясованою попередню.
Уляна вирішила перемінити тему розмови (Олександр Довженко, I,
1958, 364).