в означеннях
Тлумачення, значення слова «перемірювати»:

ПЕРЕМІ́РЮВАТИ, юю, юєш і ПЕРЕМІРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПЕРЕМІ́РЯТИ, яю, яєш рідше ПЕРЕМІ́РИТИ, рю, риш, док., перех.

1. Вимірюючи, міряючи, визначати кількість чого-небудь. — А тепер мені ніколи: треба бігти у льох та пособити доньці сир покришками переміряти (Любов Яновська, I, 1959, 214); Змолотив Хома жито, переміряв та й зажурився (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 87); — А потім, як уже скінчилося все, навмисне ступнями перемірили: дванадцять кроків неповних було від того танка (Андрій Головко, I, 1957, 290);
//  чим, а також о сполуч. із сл. крок, нога і т. ін.. перен. Долати великий простір. — Скачи, скачи, волоцюго, переміряєш голими п'ятами світ, то знатимеш, який він широкий! (Олесь Гончар, III, 1959, 452). Хоч крок людський І як дрібний, він перемірить ним Весь криг землі (Іван Франко, X, 1954, 374).

2. Міряти ще раз, повторно або заново, по-іншому — І що тільки робиш поночі? — Мирон підходить до Мар'яна.. — Невже і ти переміряєш панську землю? (Михайло Стельмах, I, 1962, 376); Скинула я пояс, переміряла свою різу — моя різа (Нечуй-Левицький, II, 1956, 7);
//  перен. Ходити багато разів тим самим шляхом (дорогою, стежкою і т. ін.). Я відвернувся від неї й почав, як перше, перемірювати кімнату (Ольга Кобилянська, III, 1956, 214); Знайомий той шлях Христі, добре знайомий. По йому бігали її малі ноги, вона і переміряла його ще дівкою, швендяючи із села у місто, є міста додому (Панас Мирний, III, 1954, 334).

3. Міряти, приміряти все, багато чого-небудь або на всіх чи на багатьох. — Не везе мені, Василю. Не щастить, хоч плач. Сто ніг переміряв, ні на одну не при йшовся черевик (Олесь Донченко, VI, 1957, 46).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 227.

Коментарі (0)