в означеннях
Тлумачення, значення слова «перемішувати»:

ПЕРЕМІШУВАТИ 1, ую, уєш. недок., ПЕРЕМІШАТИ, аю, аєш, док., перех.

1. Мішаючи, переміщати частки, складники якоїсь речовини і т. ін. Смола кипить, і її перемішують, щоб не підгоріла (Юрій Яновський, II, 1958, 127); Перемішуючи парникову землю, Терентій стиха заспівав (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 187);
//  Порушувати звичайний порядок розташування Покотив [грім] далі, далі торжество своє, перемішуючи тучі і гори перевертаючи (Гнат Хоткевич, II, 1966, 220); — Де олівець? Обмацав стіл, збурив папери, перемішав книжки (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 410).

2. Змішуючи, об'єднувати, поєднувати що-небудь різнорідне. Він мало не на коліна падав перед сином. Обіймав його з плачем і, перемішуючи слова з сльозами, говорив (Гнат Хоткевич, I, 1966, 159); [Ганя:] Тільки вареники у мене розліпились. [Оксана:] Розліпились? [Ганя:] Так, але нічого. Я перемішала сир з тістом, попробувала, на смак те саме (Олександр Корнійчук, II, 1955, 174);
//  Чергувати щось з чим-небудь. Сварг заходився ставити домниці. Ніхто, крім нього, не знав тепер, як викладати зводи.., перемішувати шари вугілля й руди (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 96).

3. розм. Помилково приймати або видавати одне за що-небудь інше; переплутувати. Переплутав усі вірші, перемішав сирен з козами та цапами, та вже не знаю, що далі говорити (Нечуй-Левицький, III, 1956, 41).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 228.

Коментарі (0)

ПЕРЕМІШУВАТИ 2, ую, уєш. недок., ПЕРЕМІСИТИ, ішу, ісиш, док., перех.

1. Мішаючи, перетворювати в однорідну масу;
//  безос. І дощ заколихався, перемісило муть (Павло Тичина, I, 1957, 282).
Перемішувати (перемісити) багно (багнюку, грязюку і т. ін.) — те саме, що Місити болото (грязюку, версту т. ін.) (див. місити). Черниш не перемісив і половини тієї фронтової багнюки, яку перемісив Сагайда (Олесь Гончар, I, 1954, 343).

2. Місити ще раз, повторно або заново, по-іншому. Шкода перемішувати тісто, вийнявши з печі? (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 241); Санда прожогом кинулась до тіста, щоб його перемісити (Ольга Кобилянська, III, 1956, 505).

3. Місити все або багато чого-небудь. Діжі не перемісити, а жінки не перебити (Номис, 1864, № 9109).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 228.

Коментарі (0)