в означеннях
Тлумачення, значення слова «перемовляти»:

ПЕРЕМОВЛЯТИ, яю, яєш, недок., ПЕРЕМОВИТИ, влю, виш; мн. перемовлять; док., перех.

1. тільки док., розм. Промовити слово, обмінятися словами. [Нянька:] От так було вони і з покійною панею, вашою мамою, як розгніваються на них, то цілий місяць або і більш слова до них не перемовлять (Марко Кропивницький, III, 1959, 101); Єпископ відходить з дияконом трохи осторонь і, перемовивши нишком кілька слів, знов приступав до гурту (Леся Українка, II, 1951, 411).

2. заст., розм. Переманювати. — Я, бачивши, що він є парень [хлопець] розумненький, роботящий,.. переловив його від купців (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 349); Прийшлось учителя шукать.. То до рекрут його [пан] віддасть, То перемовить та до свого Двора візьме (Іван Франко, X, 1954, 288).

3. діал. Переказувати. Треба вичекати все: і нім [коли] .. ляже о. Василь, і нім стара їмость віддасть всі прикази на слідуючий день, перемовить усі молитви і ляже нарешті на скрипуче ліжко (Гнат Хоткевич, II, 1966, 133).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 230.

Коментарі (0)