Словник української мови

ПЕРЕОСМИ́СЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до переосмислити. Соціальні жаргони або зникли разом з своїми носіями, втративши значення засобу живого обміну досвідом, або ж віддали все, що було в них цінного, здебільшого стильове зафарблення, в загальнонаціональну мову і переосмислені в ній (Шамота, Талант і народ, 1958, 116);
//  переосмислено, безос. присудк. сл. В ряді статей, опублікованих в УРЕ, на основі нових даних науки було переосмислено застарілі уявлення (Колгоспник України, 3, 1966, 51).