ПЕРЕПА́ЛКА, и, жін., розм.
1. Те саме, що
перестрілка. Маковей був у різних перепалках, але зараз йому
здавалося, що він уперше оце потрапив під такий обстріл
(Олесь Гончар, III, 1959, 363); Вночі перепалку вели ми коротку:
Ходили в розвідку, взяли «язика» (Іван Нехода, Під.. зорею, 1950, 92).
♦ Потрапляти в перепалку (перепалки) — опипятися
в скрутному становищі. Молодший лейтенант
Теличко був ветеран,.. з ним Сагайда не раз потрапляв
у скрутні перепалки (Олесь Гончар, III, 1959, 335); Он Беккі
не сміялася так з Тома Сойєра, хоч той потрапляв у
куди складніші перепалки (Михайло Чабанівський, Катюша, 1960, 127).
2. перен. Запекла галаслива суперечка; сварка. Венера лайки не стерпіла, Юпону стала кобенить; І перепалка закипіла, Одна другу хотіла бить (Іван Котляревський, І, 1952, 246); В диспуті Лебідь брав пасивну участь. Протягом усієї гарячої перепалки між Шафоростом і Надією він сидів спокійно, з іронічною посмішкою, ніби все те, про що сперечалися, йому вже давно відоме (Яків Баш, Надія, 1960, 129).