ПЕРЕПЕ́РТИ, пру, преш, док., перех., розм., фам.
1. Те саме, що перетягати 4. — Ліс крав.. Ну, а мені й підказано. Натиснув — за одну ніч всі колоди в колгосп перепер, кабан отакий (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 95).
2. перен. Подолати, перемогти і т. ін. у чому-небудь. — Уже як бачу я, тебе не переперти: Хто дурнем уродивсь, тому дурним і вмерти! (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 61); [Князь:] Се що знов? Ти думаєш, що перепреш мене? (Іван Франко, IX, 1952, 209).