ПЕРЕПО́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до перепоїти. * Образно. Дим з вогнем вилетіли з труби паровоза.. і зникли в паді, розчинившись у перепоєному вогкістю повітрі (Микола Трублаїні, I, 1955, 121).
ПЕРЕПО́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до перепоїти. * Образно. Дим з вогнем вилетіли з труби паровоза.. і зникли в паді, розчинившись у перепоєному вогкістю повітрі (Микола Трублаїні, I, 1955, 121).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 257.