ПЕРЕПОЛО́ХАНО. Присл. до переполоханий 2. Біля самої хвіртки хтось переполохано окликнув Тарана (Семен Журахович, До них іде.., 1952, 124); Коли я зайшов до учительської, замовкли [учителі], якось переполохано й винувато дивились на мене (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 125).