в означеннях
Тлумачення, значення слова «переправа»:

ПЕРЕПРА́ВА, и, жін.

1. Дія за значенням переправляти1, переправити1 1 і переправлятися, переправитися 1. Місце справді було вигідне для переправи, бо доюлі було кордонному козакові загнути за виступ, — і коліно річки зникало йому з очей (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 354); На березі іще раз Цілував дівчаток любих; Бо вони за переправу Тільки сю приймали плату (Леся Українка, IV, 1954, 161); При переправі через невелику, але бурхливу річку посковзнувся Дмитріїв кінь і Дмитрій упав у воду (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 438).

2. Місце, де переправляються через яку-небудь водну перепону. Кавалькада повільно спустилася до переправи і потрапила в непрохідну гущавину людей та возів біля розведеного на ніч моста (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 5); — Он звідти, — показав учитель, — і тепер показують місце старовинної переправи через Дніпро — з полтавського боку до нас (Юрій Яновський, II, 1954, 123);
//  Споруда чи пристрій, за допомогою якого переправляються через яку-небудь водну перепону. Тисячі найрізноманітніших засобів переправи — баркасів, човнів-душогубок, плотів, бочок, дощатих воріт і всього, за що тільки могла вхопитись людина, щоб не потонути, — все рушило на людських плечах через зарості до Дніпра (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 304); Він хоче тут зробити переправу, на лівий берег вимостити гать (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 152); Нижче по Дунаю, на південь від Будапешта, сапери протягом одної ночі навели переправу (Олесь Гончар, III, 1959, 225).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 259.

Коментарі (0)