в означеннях
Тлумачення, значення слова «переправляти»:

ПЕРЕПРАВЛЯТИ 1, яю, яєш, недок., ПЕРЕПРАВИТИ, влю, виш; мн. переправлять; док., перех.

1. Перевозити або переводити через яку-небудь водну перепону, труднонрохідне місце. Накупив в чужих сторонах багацько товарів і, як переправляв через море, та й лишився такий бідний, що за прошеним хлібом іду додому (Українські народні казки, легепди.., 1957, 109); Никифор Бичок був приставлений до перевозу. На човні переправляв людей з одного берега на другий (Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 6); Ні патронних повозок, ні кухонь переправити на півострів не вдалося: все в'язне в болоті... (Олесь Гончар, II, 1959, 246).

2. Перевозити або переводити з одного місця в інше (звичайно переборюючи при цьому труднощі). Франко входив до віденського гуртка революційної молоді, який, зокрема, таємно переправляв нелегальну літературу через Галичину до Росії (Радянське літературознавство, 4, 1967, 39); Кордон вони [переселенці] перейшли з однією душею, без майна, надіючись, що його пізніше переправлять контрабандисти (Михайло Стельмах, I, 1962, 200); [Монтаньяр:] Лізь та поглядай уділ.. Долізеш вниз, а там вже клопіт мій, як переправити тебе ще й далі (Леся Українка, II, 1951, 177); Загін мав діждатися літаків з Великої землі, одержати вибухівку, боєприпаси і переправити в тиловий госпіталь хворих та поранених (Ярослав Гримайло, Кавалер.., 1955, 230); Принесли .. звістку, ніби нас справді мали з тюрми переправити в найближчий час до концтабору (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 284).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 259.

Коментарі (0)

ПЕРЕПРАВЛЯТИ 2, яю, яєш, недок., ПЕРЕПРАВИТИ, влю, виш; мн. переправлять; док., перех. і без додатка, розм. Виправляти, переробляти, усуваючи хиби, вади, помилки, недоліки. Свій перший нарис Ніна Сокіл писала дуже довго. Ретельно, багато разів переправлюючи, обдумувала й шліфувала кожне слово (Вадим Собко, Стадіон, 1954, 165); Якщо потрібна ця дата, то справтеся, з якого і до якого дня вони грали, та й переправте (Панас Мирний, V, 1955, 417).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 259.

Коментарі (0)