ПЕРЕПРОШУВАТИ 1, ую, уєш і діал. ПЕРЕПРОШАТИ, аю, аєш, недок., ПЕРЕПРОСИТИ, ошу, осиш і розм. ПЕРЕПРОХАТИ, аю, аєш, док., перех. і без додатка.
1. Просити вибачення; вибачатися.
[Самосад:] Тоді я їй таку авторитетну відповідь дав, що
вона.. цілу ніч мене перепрошувала... (Олександр Корнійчук, II, 1955,
346); Тут же перепросила [жінка] за безтактовність
мужчини (Петро Панч, Синів.., 1959, 8).
[Дуже] перепрошую; [Дуже] перепрошаю, діал. —
вибачаюсь, прошу вибачення. — Дуже перепрошую, але
коли б начальник... — пробував дискутувати Жолтанський
(Ярослав Галан, Гори.., 1956, 143); Коли пан Адам по
звичці простягав руку по страву, вона казала: —
Перепрошаю (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 251).
2. розм. Те саме, що просити. Я зберігала їх
[Василеві листи], пожовкли, а зберігала. Бо нескінченне моє
кохання до нього. Скільки не перепрошувала — не
відповів (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 60).
Просити та перепрошувати — дуже просити.
Прийшов її чоловік та й почав просити та перепрошувати.
«Я, каже, не дам її нікому і пальцем зайняти..»
(Леся Українка, III, 1952, 471).
3. розм. Просити всіх або багатьох, одного за одним. Як уже перепросить дружба парубків, то начинає просити дівчат (Словник Грінченка).