ПЕРЕПИНАТИ 1, аю, аєш, недок., ПЕРЕП'ЯСТИ,
ПЕРЕПНУТИ, пну, пнеш, док., перех. Ділити
приміщення якою-небудь перегородкою, завісою і т. ін. або
перегороджувати простір чимось. Перепнули рядном
хату (Словник Грінченка); Ще звечора Остер прибрав святкового
вигляду. Комсомольці.. розвішали.. прапори, переп'яли
на розвилці вулиць імені Карла Маркса та
Першотравневі червоне полотнище, на якому було виписано:
«Пролетарі всіх країн, єднайтесь!» (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961,
390);
// Створювати чим-небудь перешкоду для
просування з однієї частини чогось в іншу. Прутом залізним
переп'яв [Давид] двері і загвинчував ключем (Андрій Головко,
II, 1957, 139);
// Прокладати, будувати між двома
частинами те, що їх об'єднає, з'єднає. Ксеркс на греків
йшов війною. Ніс завзяття, силу, хист. Море стрів —
над глибиною Переп'яв, мов кладку, міст (Микола Чернявський,
Поезії, 1959, 105).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 247.
ПЕРЕПИНАТИ 2, аю, аєш, недок., ПЕРЕПНУТИ, ну, неш, док., перех. Зав'язувати ще раз, повторно або заново, по-іншому (перев. хустку). Гучка притулила до чавунної огорожі кошика, заходилася перепинати хустку (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 93); Потім перепнула [Катря] хустку і вийшла з-за перегородки (Андрій Головко, II, 1957, 382).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 247.