в означеннях
Тлумачення, значення слова «переписувати»:

ПЕРЕПИСУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕПИСАТИ, ишу, ишеш, док., перех.

1. Робити рукописну копію з якого-небудь тексту, писати щось ще раз. Так куди ж іти? В чиновники? Так там можна засохнути над мертвим ділом або, переписуючи нікчемні, нікому, окрім архівних мишей, не потрібні папери, приєднати й власну особу до плеяди людей у мундирах (Гнат Хоткевич, I, 1966, 134); Остаточно Василь знайшов шлях до його серця, коли з'явився до дяді Вані на квартиру — допомагати переписувати й засвоювати нову роль (Юрій Яновський, II, 1954, 101); — Мені дуже сподобався романс «Азра». Чи не можна б його в вас переписати? (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 92); Бач, списки треба сьогодні переписати, бо на завтра ж у Щербанівку думає Давид (Андрій Головко, II, 1957, 135);  * Образно. Як байдужий, старий літописець, Сам холодний, безсилий давно, Людські сни переписує місяць На широких небес полотно (Максим Рильський, I, 1956, 97);
//  розм. Списувати зроблені кимось іншим задачі, приклади, вправи і т. ін. — Завтра вранці перед уроками дам переписати. — Мені не треба переписувати. Ти поясни! (Олесь Донченко, VI, 1957, 466); Ромась Колесов підвів голову від зошита, з якого переписував. задачі, і промовив: — Не заважай, Курча! (Микола Зарудний, Світло, 1961, 23);
//  Писати що-небудь заново, по-іншому. — На! з'їж оце своє писання та хоч вдавися ним! Йди переписуй зараз наново (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 313); Товариш Ваген, як це потім виявилося, прибув до нас не випадково. Виступ Вагена, — а це розпалювало пристрасті. Поети переписували вірші. Белетристи чикрижили свої твори, а закруглюючи, ще дописували цілі розділи (Яків Качура, II, 1958, 16); По тому він зачеркнув «з презирством»: написав «з поважанням», переписав і заадресував (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 410).

2. Робити опис, перепис всього або великої кількості чого-небудь, вносити до списку всіх або багатьох. Поки генерал переписував своє добро, справився й Мирон (Панас Мирний, I, 1949, 189); Саме тоді в нашому селі переписували коні, фургони, упряж тощо (Іван Микитенко, Кадильниця, 1959, 49); Коли Євген Панасович сказав, що треба опитати та переписати всіх неписьменних, Мусій аж прояснів (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 40); Цареві мужі переписали купців, які приїхали на торг, а тоді запитали: — Чи всі? (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 139).

3. на кого—що. Письмово заповідати кому-небудь своє майно, власність. Отак собі цей Гринько роздумав та й переписав ціле своє господарство на жінку (Лесь Мартович, Тв., 1954, 212); Її молодий чоловік вигнав з власної хати, яку вона, засліплена запізнілим коханням, переписала на його ім'я (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 245).

4. перен. Робити рису, смугу, лінію поперек чого-небудь або навхрест, залишати слід у вигляді риси, смуги, лінії або перехрещених ліній. Край неба жевріло рожевим огнем; горіло і миготіло ясним полум'ям. Серед того зарева стовпом стояла кривава попруга і переписувала його надвоє (Панас Мирний, I, 1954, 317); Мелашка скочила і закрила собою хлопця, сприйнявши рвучкий удар на себе. Нагайка переписала плече.. і смуга по білій полотняній сорочці проступила на підставленому плечі (Іван Ле, Хмельницький, I, 1957, 20).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 248.

Коментарі (0)