ПЕРЕПИТУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕПИТАТИ, аю, аєш, док., перех. і без додатка.
1. Просити кого-небудь повторити щось сказане. Усе ішло гладко. Неважук відповідав, панотець перепитував ще раз (Лесь Мартович, Тв., 1954, 422); Вислухавши її розповідь, по кілька разів перепитуючи і з'ясовуючи в деяких місцях, він [слідчий] усе записав до протоколу (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 213); Коли прикордонник, читаючи документи Черниша, перепитав найменування частини, сержант раптом урвав свою розповідь (Олесь Гончар, III, 1959, 8); Ще гукнув щось Сахновський од порога, — не розчув Матюха й уже не перепитав (Андрій Головко, II, 1957, 147).
2. Звертатися до кого-небудь знову з тим самим
питанням. [Люцій:] Отче, перепитай ще ти сестру
Прісціллу, нехай вона, сумлінно пригадавши, нам скаже,
чи вона не говорила Руфінові про Теофіла (Леся Українка, II,
1951, 448); — Що, до ятерів, діду? — подав голос
Анатолій. Дід трохи постояв, мовчки рушив. Хлопець
згадав, що дід глухуватий, і, коли той наблизився,
перепитав (Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 123); Моя супутниця
героїчно кріпилась, тільки час від часу перепитувала: — Ще
далеко? (Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 25); Не раз і не два перепитав
я Івана, чи не відмовитись нам від цієї небезпечної
справи (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 24);
// Відповідаючи
кому-небудь, розмовляючи з кимсь, повторювати
поставлене запитання, висловлену думку і т. ін. — То що ж
з тобою скоїлось? — Що зі мною скоїлось? — наче
спросоння перепитав. — Боюсь і казати (Михайло Стельмах, I, 1962,
527); Всі стають сьогодні до роботи, — спокійно
сказала Варвара. — До роботи? — тихо і здивовано
перепитала Марія (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 32).
3. розм. Питати всіх або багатьох, питати когось
про все або багато чого-небудь; розпитувати. —
Насіння збираю рідкісних декоративних дерев.. Кожної осені
ходжу по сквериках, по парках, по знайомих людях,
перепитую, де що є, зернятка збираю (Михайло Томчаній, Готель..,
1960, 38); [Кіндрат:] Третій день шукаю [Ганю].
Де не ходив. Всіх перепитав. Ніхто її не бачив (Олександр Корнійчук,
II, 1955, 165).
Питати (розпитувати і т. ін.) та (і, й) перепитувати —
дуже цікавитися чим-небудь, дізнаватися про когось.
Вже й питала і перепитувала [Ганна] людей.. Ніхто
не знає, не відає (Нечуй-Левицький, I, 1956, 101); Ще говорив
Добриня про княгиню Ольгу, про князя Святослава, і
Малуша знову розпитувала його й перепитувала (Семен Скляренко,
Святослав, 1959, 347).