в означеннях
Тлумачення, значення слова «пересікати»:

ПЕРЕСІКАТИ, аю, аєш, недок., ПЕРЕСІКТИ, ічу, ічеш; мин. ч. пересік, ла, ло; док., перех.

1. Розсікаючи, розділяти навпіл, на частини. Пугою [пліттю] обуха не пересічеш (Номис, 1864, № 1094);
//  Пробивати наскрізь у кількох місцях по прямій лінії (перев. кулями). Бандити пересікли кулеметом Василя (Михайло Стельмах, II, 1962, 8).

2. Рухатися, переміщуватися поперек чого-небудь, у поперечному напрямі. Коли заслон, розтягнувшись вервечкою,.. пересікав колію через переїзд на другому від станції кілометрі, з недалекого хутора раптом знялася стрілянина (Юрій Смолич, V, 1959, 656); Вони пересікли дорогу, минули поляну (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 375);
//  Розташовуватися, пролягати поперек чого-небудь, перехрещуючись із ним. Це був зовсім свіжий слід від чобіт, і вже біля самого гайку він пересікав сліди, що їх зробила Улянка (Олесь Донченко, IV, 1957, 81).

3. Переміщуватися через якийсь простір від початку до кінця. Лиш пігнав [Дмитро] у шаленій радості! Пігнав, як олень, розбиваючи весінньою кригою затягнені калюжі, пересікаючи поля з озиминою наскіс (Гнат Хоткевич, II, 1966, 104); Пастушенко пересік майдан і звернув у завулок (Олекса Десняк, Десну.., 1949, 292);
//  Розташовуватися, пролягати по поверхні чого-небудь від одного краю до другого. Вулицю пересікали довгі тіні дерев і антен, що густо стирчали над дахами будинків (Микола Ю. Тарновський, Як на.. ниві, 1958, 115); Асфальтована дорога пересікла село уздовж.

4. Рухаючись поперек чогось, перегороджувати кому-, чому-небудь шлях. [Благонравов:] Німці, щоб не потрапити у повне оточення, змушені будуть залишити станцію Колокол і вирушити єдиною вільною дорогою, але її легко пересікти Огневу (Олександр Корнійчук, II, 1955, 20).

5. перен. Припиняти що-небудь, не давати розвинутися чомусь. Микола Павлович пересік, як здавалося йому й досі, початок роману Ганни Михайлівни, загасив іскру кохання її до пейзажиста (Любов Яновська, I, 1959, 378).

6. тільки док. Зарубати всіх або багатьох; порубати, посікти всіх або багатьох. Коні з налитими жахом очима тривожно косились: що? чи нема ще де ворога? всіх пересікли? (Павло Тичина, I, 1957, 265);
//  Побити різками всіх або багатьох. Унковський наказав пересікти різками сотні людей (Історія УРСР, I, 1953, 484).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 278.

Коментарі (0)