в означеннях
Тлумачення, значення слова «перескакувати»:

ПЕРЕСКАКУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕСКОЧИТИ, чу, чиш, док.

1. перех. і неперех. Роблячи стрибок, переміщуватися на другий бік чого-небудь. Парубки перескакували через перелази (Нечуй-Левицький, II, 1956, 123); Біг [шаман], перескакуючи спритно, як марал, черев коріння кедрів, що виступало з землі (Володимир Гжицький, Чорне озеро. 1961, 333); Де не можна перескочити, то треба перелізти (Номис, 1864, № 5842); Кінь басує, — от-от річку, От ... от ... перескочить (Тарас Шевченко, I, 1963, 246); З поверху впала на нього смужка світла, і він перескочив її, як рівчак (Мирослав Ірчан, II, 1958, 86);
//  Швидко просуваючись, долати які-небудь перешкоди. Прибій за яких півгодини перескакував уже через каміння (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 391);
//  Швидко рухаючись, переходити, переїжджати, перетинати що-небудь упоперек. Непомітно звернули [шофер з бійцем] на бічну дорогу, перескочили уже спустілий глухий переїзд (Яків Баш, На.. дорозі, 1967, 34); Хитким містком перескочили [Сахно з шофером] протоку (Юрій Смолич, I, 1958, 44);
//  перея. Непослідовно переходити від одного до іншого, наступного, звичайно обминаючи, пропускаючи щось (про мову, думки). Аня почала йому безладно розповідати.., Голобородько, як видно, поспішав, і доводилось перескакувати через п'яте на десяте, щоб швидше розтлумачити, в чому річ (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 351);
//  перен. Перевершувати кого-, що-небудь у якомусь відношенні. — У Галичі хороше, і Володимир город красивий, а Новгород обох перескочив (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 190). Такий, що [й] собака не перескочить — дуже великий. [Тетяна:] Щодня вариться на обід такий горщик, що собака не перескочить! (Яків Мамонтов, Тв., 1962, 244).

2. неперех. Стрибаючи, переміщуватися з одного місця на інше. Легко, свобідно, мов граючися, перескакує [опришок] з каменя на камінь (Гнат Хоткевич, II, 1966, 138); Вони [сороки] весело перескакували з галузки на галузку (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 85); Білка на дерево, з дерева вниз, Потім на хмиз, Чи на пень перескочить (Платон Воронько, Мирний неспокій, 1960, 53);
//  Ривком переміщуватися на інше місце. Стрілки на електричному годиннику перескакують з рисочки на рисочку (Вадим Собко, Матв. затока, 1962, 141);
//  Швидко поширюватися далі, перекидатися на щось інше (про вогонь). Семенова сім'я.. встигла вже розтягти маленький хлівчик, не давши вогневі перескочити на хату (Борис Грінченко, I, 1963, 391); Полум'я бистро вчепилося сухої соломи, лизнуло і вжерлось у сніп, перескочило на другий, на третій (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 173);
//  Швидко переходити з одного об'єкта на інший (про очі, погляд). Гостроносе личко його скривлене недоброю, гидливою посмішкою, очі чорними вуглинками перескакують з постаті на постать (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 102); Не один погляд зустрівся з іншим і перескочив на пана (Михайло Стельмах, I, 1962, 358);
//  перен. Порушуючи послідовність, переходити від одного до іншого, думати, говорити або робити то одно, то інше. Мені закидували, що я.. перескакую від одного заняття до іншого (Іван Франко, I, 1955, 31); Гарячково перескакував [Стецько] думками з одного на інше і не знав, як бути йому далі (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 348); Почали [співбесідники] стрибати з теми на тему, перескочили й на музику, й на малювання (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 48); Розмова з роботи непомітно перескочила на спогади (Юрій Збанацький, Курилові о-ви, 1963, 213).

3. перех. і неперех. Стрибками долати якийсь простір, перебігати, стрибаючи по чому-небудь. Віталик в три підстриби перескакує подвір'я і опиняється на веранді (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 106); Перескочили ми по камінні й пішли до того млина (Нечуй-Левицький, II, 1956, 411);
//  Швидко рухаючись по чому-небудь, без зупинки долати якийсь шлях, простір, якусь відстань. На скаженій швидкості мотоцикл перескакує солончаки та видолинки (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 227).

4. перех., перен. Переходити яку-небудь кількісну межу (перев. вік). [Скубко:] А котрий же їй.. год? [Семен:] Вісімнадцятий. [Скубко:] Уже законний срок [строк] перескочила!.. (Марко Кропивницький, I, 1958, 91);
//  безос. Йому вже за сотню перескочило.

5. тільки док., неперех., розм. Те саме, що збігати 1. — Знаєте, тіточко, я перескочу до Морозенків, довідаюсь, чи там вона, — бо ви так тривожитесь... (Михайло Стельмах, I, 1962, 549).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 279.

Коментарі (0)