в означеннях
Тлумачення, значення слова «пересохлий»:

ПЕРЕСО́ХЛИЙ, а, е.

1. Дієпр. акт. мин. ч. до пересохнути. Княгиня Ольга.. стискувала пересохлі від вітру й морської води уста й одверталась (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 127); Остаточно пересохлі соляні озера заносив пил, пісок, мул (Наука і життя, 9, 1962, 35).

2. у знач. прикм. Який став безводним, втративши всю воду, вологу. Вона.. копирсала ручкою в пересохлій чорнильниці (Олекса Гуреїв, Наша молодість, 1949, 325); Скарбниця була порожня, як пересохлий колодязь в пустині (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 505);
//  Який став маловодним (про джерела, русла рік, водоймища і т. ін.). Немовчно тікали маленькі хвилі пересохлого потоку (Гнат Хоткевич, II, 1966, 120);
//  Який став занадто сухим, втративши всю воду, вологу. Під ногами пересохла земля оберталась на порох (Петро Панч, В дорозі, 1959, 46).

3. у знач. прикм. Який став сухим, шорстким, втративши природну зволоженість, соки і т. ін. Ми.. їхали мовчки, від часу до часу промочуючи пересохле горло кількома краплями.. вина (Іван Франко, III, 1950, 215); Раз і я, Ішовши довго стежкою по лісі,.. Устами пересохлими припав До тої срібносльозої кринички (Максим Рильський, III, 1961, 169);  * Образно. Чути було, як хворий пересохлим голосом кидав окремі фрази своїм сусідам (Іван Ле, Міжгір'я. 1953, 239).

4. у знач. прикм. Худий, виснажений від голоду, хвороби або старості. Пересохла рука.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 283.

Коментарі (0)