ПЕРЕ́СПІ́В, у, чол.
1. Дія за значенням переспівувати 4.
Переспіви тем і сюжетів, а тим більше конкретних
драматургічних конфліктів, стали явищем негативним, бо
породжують п'єси-близнюки (Радянське літературознавство, 5, 1964, 29);
// Те, що є повторенням відомого, сказаного,
написаного і т. ін. раніше.
2. перен. Вільний переклад віршами. Маю.. деякі віршовані переклади, між іншими переспіви гімнів з «Ріг Веди» (Леся Українка, V, 1956, 104); Значне місце в поезії Грабовського посідають переспіви з тих слов'янських поетів, у творах яких підноситься ідея волелюбності слов'янських народів (Українська література, 9 клас, 1957, 181).
3. Спів, мелодія, які повторюються (про звуки людського голосу, спів птахів). Вони вийшли з машини коло старого вітряка. І одразу почули, як.. пахне земля.. І ще почули срібний переспів польового жайворонка (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 552); По селу вже розпочинали свій передранковий переспів півні (Іван Ле, Клен. лист, 1960, 272).