ПЕРЕСТА́РКУВАТИЙ, а, е, розм. Який став старішим, ніж треба для чого-небудь (про людину). — Ет, яке там весілля! Он молодих дівчат повне село, аж верещать — заміж хочуть, а женихів чортма. Де вже там мені, перестаркуватій удовиці... (Олександр Копиленко, Земля.., 1957, 69).