ПЕРЕ́СТА́РОК, рка, чол. і жін., розм. Старіша, ніж треба для чого-небудь, людина. [Тиміш:] Що ж ти хочеш, щоб тебе перестарком продражнили?.. Скоро вже й вісімнадцять скінчиться... (Марко Кропивницький, IV, 1959, 240); В селі лишилися перестарки.. або зовсім ще молоді поселянські юнаки (Іван Ле, Хмельницький, I, 1957, 300); Сестри добре знають, що вони давно вже перестарки, нікому не потрібні старі дівулі... (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 302).