ПЕРЕСТРІ́ЛЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до
перестріляти. Ой, чого ти вирвався вітру в перегон?
Коні перестріляні, а тобі — полон (Андрій Малишко, Звенигора,
1959, 17).
Стріляний-перестріляний див. стріляний.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 289.