в означеннях
Тлумачення, значення слова «пересуд»:

ПЕРЕ́СУД, у, чол.

1. перев. мн., розм. Висловлювання недоброзичливої думки про чию-небудь поведінку, чиїсь вчинки і т. ін.; поговір. Де можна було на відробіток взяти, де можна було випрохати, скрізь набрались, напозичались жінки, не звертаючи уваги ні на людські пересуди, ні на сором випрошування (Любов Яновська, I, 1959, 42); Оленка ніколи не перечила отим усім пересудам. Тільки сміялася (Гнат Хоткевич, II, 1966, 184).
 Суди та пересуди; Суд-пересуд — недоброзичливе детальне обговорення чиєї-небудь поведінки, чиїхось дій, вчинків і т. ін. Знову незгода настала у хаті, знову сопуче мовчання, суди та пересуди на стороні (Панас Мирний, I, 1954, 232); По селу йшли суди та пересуди, хто сміявся, хто кепкував, а були й такі, що навіть лаялись (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 241); Ненька зітхає, а батенько лає; Слава недобра про мене біжить... Суд-пересуд... Але все те минає (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 199).

2. рідко. Те саме, що забобон. Порве [наймит] шкарлющі пересуду — І вольний, власний лан Ти знов оратимеш — властивець свого труду, І в власнім краю сам свій пан! (Іван Франко, X, 1954, 44).

3. заст. Повторний суд;
//  Мито з підсудного. Не будеш пересудів брати (Словник Грінченка).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 292.

Коментарі (0)