в означеннях
Тлумачення, значення слова «пересиджувати»:

ПЕРЕСИДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕСИДІТИ, джу, диш, док.

1. перех. і без додатка. Проводити якийсь час, сидячи де-небудь, перебуваючи, залишаючись в якомусь місці. — День у день я пересиджував перед дверми [дверима] (Іван Франко, IV, 1950, 162); Весь вільний час свій Раїса пересиджувала в попівській господі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 328); Чималу ж я годину пересиділа, поки вийшли пани (Марко Вовчок, I, 1955, 119); Замолоду Новак пересидів у лісі кілька передрусальних ночей, чекаючи півночі, коли мав цвісти папороть (Михайло Томчаній, Закарп. опов., 1953, 40).

2. перех. і без додатка. Сидіти, перебувати де-небудь якийсь час, перечікуючи щось. Бігли [Вихор і Марія] пригинаючись, повзли по землі на відкритому місці, блискавкою перекидалися між кам'яними валунами, якусь мить пересиджуючи мінометний обстріл (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 366); — Я тебе проведу.. в очерета. Там тобі буде безпечніше пересидіть лиху годину (Нечуй-Левицький, II, 1956, 236); Шофер.., поставивши машину у дворі перед вікнами лабораторії, зайшов пересидіти нудний час чекання (Юрій Яновський, II, 1958, 118).

3. неперех., розм. Сидіти в різних місцях (про всіх, багатьох). Перед тим як задощило, всі сусідні переліски, всі яри обійшли, на всіх пеньках пересиділи (Ігор Муратов, Жила.. вдова, 1960, 70).

4. перех., розм. Сидіти де-небудь довше від когось іншого. Йому хотілось скупатись, але старий рибалка наче приріс до місця і з усього видно було, що його не вдасться пересидіти (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 7).

5. тільки док., неперех., розм. Пробути де-небудь занадто довго, довше, ніж треба, ніж годиться. Хліб пересидів у печі (Словник Грінченка).

6. тільки док., перех., розм. Те саме, що відсидіти 1. Пересидіти ногу.

7. тільки док., перех., перен., розм. Завдати шкоди чому-небудь, сидячи на ньому або в ньому. [Надежда:] Якого тобі ще треба притулку? Хіба ти у нас пересидиш чи перележиш місце в хаті? (Марко Кропивницький, III, 1959, 150); — Я ще вам, мамо, хати не пересиділа, а коли хочете, то знайте — хата батьківська, і буду я в їй сидіти, поки сама схочу (Степан Васильченко, I, 1959, 288).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 274.

Коментарі (0)