в означеннях
Тлумачення, значення слова «пересипати»:

ПЕРЕСИПА́ТИ 1, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕСИ́ПАТИ, плю, плеш; мн. пересиплють; док.

1. перех., у що, до чого. Сиплючи, переміщувати що-небудь з місця на місце, з чогось у щось. Провіяв намолот і власним Очам не вірить.. Полову ще пересипає (Іван Франко, X, 1954, 185); Вона пересипала землю з жмені в жменю й вдихала запах житнього хліба (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 230); Подержить [пан сотник] на руці, побряжчить та й пересипле [камінці] у другу кишеню (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 203); У другій кишені [вбитого бійця] була пригорща автоматних патронів, Маковейчик мовчки вигріб їх .. і пересипав до своєї кишені (Олесь Гончар, III, 1959, 64).

2. тільки недок., неперех., чим і без додатка, розм. Те саме, що пересипатися 2. І чоловіки коло їх, і діточки: которе коником грається, которе орішками пересипає (Марко Вовчок, I, 1955, 30).

3. перех., що чим. Обсипати, посипати чим-небудь усе або багато чогось, а також насипати щось між чим-небудь. Як швець дубом шкури пересипа [пересипає] (так нюхарі сушать собі мізок табакою) (Номис, 1864, № 12617); Полуниці промивають, перебирають, відривають плодоніжки, пересипають цукром (Українські страви, 1957, 250); Перед кагатуванням гній пересипали мінеральними добривами (Колгоспник України, 10, 1958, 22); Пересипати одежу нафталіном;
//  що з чим. Змішувати що-небудь різнорідне докупи; перемішувати. Житню щедрою рукою Ти з вівсяною мукою Пересиплеш (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 196).

4. неперех., перен., що чим і без додатка, розм. Вести роз мову, обмінюватися думками, жартами і т. ін. Пересипають такеньки, пересипають, — панночка й зітхне: — Що, бабуню, тільки говоримо... (Марко Вовчок, I, 1955, 107);
//  Часто вставляти в свою мову жартівливі, гострі, дотепні слова, фрази і т. ін. З себе він був тихий.., хоч на річ дуже гострий і правдивий, а тілько він завжди оздоблював її ласкавими словечками, або пересипав смішними приказочками (Панас Мирний, IV, 1955, 335); Мені подобалася оця манера академіка пересипати серйозну розмову жартами (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 195).

5. перех. Розбираючи що-небудь, ремонтувати, перебудовувати його. — Старий мій так чепуриться..! Заходився пересипати повітку, — пошити ще сніпками та обмазати, то й готова буде (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 50); — Майстри прийшли з самого ранку, лагодять мені хату.., і хлівця думають пересипати (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 562);  * Образно. Олесь став автором трьох книг — Угору йдуть діла! Він ще раз пересипав їх — Четверта в світ пішла (Петро Дорошко, Літа.., 1957, 182);
//  на що, рідко. Діючи на що-небудь, погіршувати його якості, властивості. — Вільямс учить, щоб не розпорошувати ґрунту, не пересипати на попіл, та ще в таке сухоліття, — подала думку Галя (Костянтин Гордієнко, Цвіти.., 1951, 15).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 275.

Коментарі (0)

ПЕРЕСИПА́ТИ 2, а́ю, а́єш, недок., перех., рідко. Те саме, що пересішляти. — Я.. часто.. пересипаю ночі без всяких снів (Кобм III, 1956, 167).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 276.

Коментарі (0)