ПЕРЕТУЖИ́ТИ, тужу, тужиш, док. Перебути якийсь час у тузі; перенести горе, біду. — Затужила дівчина за мною. — Нехай тужить, вона перетужить, Нехай козак роченька дослужить (Павло Чубинський, V, 1874, 259); Перетуживши, Ганна Федорівна жила щасливо та спокійно (Марко Вовчок, Вибр., 1937, 116); * Образно. — Стійте, хлопці, заждіть, Не вода тече — кров, Будем чисту ми пить — Перетужить Дніпро (Павло Усенко, Сини, 1947, 13).