Словник української мови

ПЕРЕТИКАНИЙ 1, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до перетикати. Широко й густо синіє плесо води, перетикане темними очеретами (Степан Тудор, Вибр., 1949, 335).

ПЕРЕТИКАНИЙ 2, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до перетикати 2. Юріштан.. складав на купу все..: всі оті запаски-дротянки, золотом перетикані (Гнат Хоткевич, II, 1966, 256);  * У порівняннях. Його чорна, густа борода була немов перетикана пурпуровими нитками (Іван Франко, III, 1950, 327).