ПЕРЕ́ТИН, у, чол.
1. Те саме, що перетинання. Принцип дії генератора заснований на явищі електромагнітної індукції, тобто виникнення електричного струму у замкненому провіднику при перетині ним магнітних силових ліній (Доценко та ін., Автомобіль, 1957, 220).
2. Місце схрещування, перетинання чого-небудь. Житомир розташований на лівому березі річки Тетерів, притоки Дніпра, на перетині залізничних ліній Фастів — Новоград-Волинський і Козятин — Жлобин (Визначні місця України, 1958, 197); На непокірний скелястий перетин Дніпра впав погляд Потьомкіна (Микола Рудь, Гомін.-, 1959, 30).
3. Поверхня, площина, по якій що-небудь перетнуте,
розрізане. Математичним горизонтом називається
лінія перетину небесної сфери з горизонтальною
площиною, яка проходить через центр небесної сфери
(Воронцов-Вельямінов, Астрономія, 1956, 18).
▲ Золотий перетин — застосовувана у стародавніх
живописі, графіці, архітектурі пропорція, у якій
одна частина відноситься до другої, як все ціле до
першої частини; гармонійний поділ, золотий переріз.
Нема сумніву в тому, що народним майстрам був
добре відомий .. класичний принцип золотого перетину
(Народна творчість та етнографія, 6, 1967, 64).