ПЕРЕТИРА́ТИСЯ, ається, недок., ПЕРЕТЕ́РТИСЯ, треться, док.
1. Тручись, розриватися на частини. Від переміщень ізоляція провода перетирається (Знання та праця, 8, 1967, 32); Все йшло гаразд, без ніяких пригод, хіба що іноді в якому-небудь возі перетреться налюшень чи завередує колесо (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 280).
2. Перетворюватися на порох, руйнуючись під дією тертя. Зміями в'ються жмути засохлого коріння живих колись дерев, перетираються в порох і гноять землю для будучих, більше щасливих поколінь (Гнат Хоткевич, II, 1966, 317); Люди біжать, біжать... Земля стугонить попід їхніми ногами, масне груддя ріллі перетирається на пилюку (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 400); Шляхи, шляхи... Були вони по-весняному грузькими спочатку, стали шкарубкими, колючими потім, а зараз уже перетерлися в порох незліченними заробітчанськими підошвами (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 24); * Образно. На жорнах часу самоцвіти душі не так легко перетираються, — вони довго ще, довго граняться та шліфуються... (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 329).
3. тільки недок. Пас. до перетирати.