в означеннях
Тлумачення, значення слова «перев'язувати»:

ПЕРЕВ'ЯЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕВ'ЯЗАТИ, яжу, яжеш, док., перех.

1. Обгортаючи або обмотуючи що-небудь, стягувати і зав'язувати вузлом мотузку, ремінь і т. ін. Перед одною з сільських хат стояв чоловік і перев'язував околоти (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 107); Один із службовців взяв Асуара за праву руку і повів до крісла.. Асуар сів. Люди.. почали перев'язувати ременями його груди, прикріплювати його руки й ноги (Мирослав Ірчан, II, 1958, 104); Він уже в перші дні війни перев'язав шпагатом свої математичні конспекти, відклавши їх до кращих часів (Олесь Гончар, III, 1959, 175);
//  Обвивати що-небудь, зав'язуючи стрічку, шнурок і т. ін. як прикрасу. Заплітала [Франка] собі косу, перев'язувала її червоною стрічкою (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 173); Задерихвіст перев'язав чорну шапку червоним поясом (Нечуй-Левицький, II, 1956, 232).
 Перев'язувати (перев'язати) молодого (старостів) — обвивати рушником через плече молодого, старостів у знак згоди на шлюб. Тато наказав вийняти рушники й хустку, і Катруся перев'язала ними старостів і молодого (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 28).

2. Накладати пов'язку на хвору, поранену частину тіла. [Тірца:] Страждаєш, брате? Рана все горить? Дай я перев'яжу, то легше стане (Леся Українка, II, 1951, 150); У хвилину затишшя перев'язали товариш товаришеві рани (Юрій Яновський, II, 1954, 337);
//  Робити кому-небудь перев'язку (у 4 знач.). Під шаленим вогнем ворога Ніна Матвіївна Вурилова перев'язує поранених, подає їм першу допомогу (Яків Качура, Вибр., 1953, 411); — Поранили його. Мучиться, бідолаха. Я перев'язав його... (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 231).

3. Розв'язавши, зав'язувати, обв'язувати і т. ін. ще раз, повторно або заново, по-іншому. Заспокоювала її Дукія, перев'язуючи хустку, що все сповзала на потилицю (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 47); Одарка стала перед.. дзеркалом і перев'язала собі наново хустку на голові (Нечуй-Левицький, II, 1956, 51); — Маринко, — важко зітхнув [Григорій], перев'язав кісничка, — може, поїдемо в місто? (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 283);
//  рідко. Розкутавши, закутувати, сповивати ще раз, повторно або заново, по-іншому. — Та [Параска] нечисто держить [дитину] так, хоч би таки коли скупала, перев'язала сама (Панас Мирний, IV, 1955, 68).

4. Зв'язувати мотузкою і т. ін. все, багато чого-небудь або всіх, багатьох, по черзі. Обійшов Тарас хатини божі І ченців усіх перев'язав (Володимир Сосюра, I, 1957, 371).

5. буд. Робити перев'язь (у 1 знач.).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 148.

Коментарі (0)