в означеннях
Тлумачення, значення слова «перевертатися»:

ПЕРЕВЕРТАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ПЕРЕВЕРНУТИСЯ, вернуся, вернешся, док.

1. Повертатися з одного боку на другий. Нудиться Кирило Хоць. Ніч, а йому й не спиться. Перевертається під сіряком то на той бік, то на той, аж піл торохтить (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 28); Чайка линула над морем, переверталася з крила на крило, а Павло Коваль усе махав і махав їй услід вицвілою на сонці безкозиркою (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 6); Перевернувся [Чіпка] з боку на бік, натяг на голову ряднину, — не спиться, та й годі... (Панас Мирний, I, 1949, 130); Данило Багрич прокинувся. Перевернувся з боку на бік (Любомир Дмитерко, Обпалені.., 1962, 52);
//  Повертатися нижнім боком догори або набік; перекидатися. Порожня діжка з борошна переверталася догори дном, і навіть пилочок не сипався з неї... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 89); Коли з'їздили в лісі з гори, вдарилося колесо на скруті до сухого пня, а віз перевернувся (Лесь Мартович, Тв., 1954, 221); Розгойданий двома тілами, невеличкий човен захитався з боку на бік і перевернувся (Юрій Збанацький, Ліс. красуня, 1955, 13).
В душі перевертається (перевернулося); Душа перевертається (перевернулася); Серце перевертається (перевернулося) в кого, кому: а) у кого-небудь виникло гостре почуття жалю, співчування і т. ін. [Ганна:] Повіриш, Арсеньку, у мене так просто душа перевертається од усього цього (Захар Мороз, П'єси, 1959, 267); Глянув у її широко відкриті, такі довірливі очі, і в душі все йому перевернулось од болю (Олесь Гончар, II, 1959, 89); У Христі серце перевернулося, сльози затремтіли на очах (Панас Мирний, III, 1954, 329); б) у кого-небудь виникло гостре відчуття огиди. — Як бридко ти промовив сі слова! Душа моя од їх перевернулась! (Леся Українка, I, 1951, 169); Перевернеться (перевернувся б) у труні хто — про обурення, гнів (із згадкою про померлого, причетного до предмета мови). — Ну, скажи, Федю, за що він муку прийняв отаку, голову свою поклав? ..Та він, коли б знав отаке, в труні перевернувся б! (Андрій Головко, II, 1957, 496).

2. перен. Різко, докорінно змінюватися. Розмова якось перевернулася у другий бік (Гнат Хоткевич, II, 1966, 163); — Чув я про твої перемоги, синку, — почав Повчанський.. — Але кожна палиця має два кінці. Коли б воно навпаки не перевернулося: ти — на турків і на татар, а татари та турки — на нас (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 58);
//  Зазнавати змін у свідомості, переживаннях. Іван слухав, мов остовпілий. У його нутрі переверталося щось, рвалося щось, кричало щось, мов жаль, мов тяжкі докори, мов почуття якоїсь вини (Іван Франко, I, 1955, 107); Він сидів, низько насунувши брови, і щось складне переверталося у нього в голові (Іван Микитенко, II, 1957, 35); Вчитель аж остовпів у дверях, побачивши, як Жежеря по-панібратському поклав руку на Паламарчикове плече та туркоче йому на вухо щось облесливе. Миттю у ньому все перевернулося (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 115).

3. на кого, в кого—що, ким, чим, перен. Перетворюватися на що-небудь інше, переходити в інший стан, набирати зовсім іншого вигляду. Великі світлиці ширшали, довшали, перевертались на Нестеринські яри (Нечуй-Левицький, I, 1956, 333); Бороду скинено під ноги. Анрі-Жак із бородатого гноми перевернувся на бравого хлопця (Юрій Яновський, II, 1954, 49);
//  Використовуючи чари, ворожбу, перетворюватися в кого-, що-небудь. [Мар'яна:] Вони русалки, а я відьма: вони мене бояться. Хочете, я вам зараз перевернусь зозулею? (Степан Васильченко, III, 1960, 10).

4. тільки док., перен. Пройти, минути (про час, пору). Чимало літ перевернулось, Води чимало утекло; І в хутір лихо завернуло, І сліз чимало принесло (Тарас Шевченко, I, 1963, 314); Минав день, минає, два, Мини за ранком ранок: Безвісну будучність вкрива Таємності серпанок. Перевернувся цілий рік, — Як перш, нема звороту (Павло Грабовський, I, 1959, 416);
//  Відбутися, трапитися. Багато дечого без мене перевернулося [у селі], багато не так стало (Панас Мирний, I, 1954, 76);
//  Побувати де-небудь, у когось (про всіх або багатьох); поперебувати. А паничів що то в нас перевернулось! Аж роєм коло нашої панночки звиваються (Марко Вовчок, I, 1955, 107); — Вже скільки тих голів перевернулося в Ковалівці, а толку чортма (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 319);
//  Побувати в чиїх-небудь руках, стати чиєюсь власністю (про все або багато чого-небудь). — Щоб я.. мошеником [шахраєм] через його.. став! Ніколи мошеником не був... Скільки чужих грошей в руках перевернулося, а тут... (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 245).

5. тільки недок. Пас. до перевертати 1, 2, 4.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 137.

Коментарі (0)