ПЕРЕ́ВЕРТОМ, присл. Перевалюючись, перевертаючись через голову; перекидом. Отаман.. прожогом кинувсь до Шмалька, але рибалка, мов кліщами, схопив його за руку і крутонув навколо себе з такою дужою силою, що той перевертом полетів на землю (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 56); Він звернув з дороги на зелений моріжок спадистого берега, хотів відпочити, та зірвався і перевертом полетів униз (Гордій Коцюба, Перед грозою, 1958, 16).