ПЕРЕВІРЯТИ, яю, яєш, недок., ПЕРЕВІРИТИ, рю, риш, док., перех.
1. З'ясовувати правильність,
точність чого-небудь. Мировий довго перевіряв,
переглядав кожне діло (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 165); Він сидів коло
великого робочого столу, перевіряв різні формули (Оксана Іваненко,
Великі очі, 1956, 45); — Не будуть же там перевіряти —
п'ятнадцять йому років чи чотирнадцять років і сім
місяців (Іван Багмут, Опов., 1959, 16);
// Переглядаючи,
виправляти помилки, усувати недоробки і т. ін. Коли
скінчили листа і критичним оком перевірили писання,
всі гучно заплескали в долоні, бо лист був дуже хороший
і чисто написаний, без жодної помилки й клякси (Олесь Донченко,
VI 1957, 48).
2. Переконуватися в наявності або відсутності кого-,
чого-небудь. Катерина застала тітку Клавду, коли та
перевіряла пакунки з зашитими в них хутрами (Ірина Вільде,
Сестри.., 1958, 455); — Може, ще хто з самооборони
притарабанився на збори? — Нікого нема.. Я сам
перевірив! (Михайло Стельмах, II, 1962, 15);
// Переглядаючи по
черзі, встановлювати кількість або наявність кого-,
чого-небудь. — А бамажки [папери] де? — спитав Онисько.
Рились-рились — бамажок немає. Прийнялись
перевіряти усі (Панас Мирний, IV, 1955, 40).
3. Випробовувати, розпитувати і т. ін. когось з
метою з'ясування яких-небудь якостей, властивостей,
знань і т. ін. Маркс мав звичай «щупати зуб», як він
висловлювався, своїм знайомим соціалістам, перевіряючи
їх свідомість і переконаність (Ленін, 25, 1972, 285);
Він завжди перевіряє, наскільки його командири знають
її [карту] (Олександр Довженко, I, 1958, 169); [Анна:] Я хтіла лиш
перевірити, чи справді є на світі хоч одна людина
вільна, чи то все тільки «маврітапський стиль», і ви самі
за ту хвалену волю не віддасте й тоненької каблучки
(Леся Українка, III, 1952, 362); Партійна організація повинна
допомогти кандидатові підготуватися до вступу в
члени КПРС і перевірити його особисті якості (Статут
КПРС, 1971, 10);
// Оглядаючи, досліджуючи і т. ін.
щось, з'ясовувати що-небудь, пересвідчуватися в
чомусь. Василь Береза.. посеред двору ремонтує сітку,
перевіряє вудлище, міняє гачки (Михайло Томчаній, Готель.., 1960,
149); Яринка перевірила гайки, які затягала Ганна, —
та в свою чергу перевірила роботу подруги (Вадим Собко, Зор.
крила, 1950, 257);
// за ким -чим, на кому—чому.
Порівнюючи з ким-, чим-небудь, з'ясовувати щось,
пересвідчуватися в чомусь. Ми перевіряли свої вчинки й
поведінку за нормами й законами радянськими (Юрій Яновський,
II, 1954, 20); Про їх бригаду «Правда» писала, на них
колгоспи перевірятимуть свою заможну долю (Іван Ле,
Історія радості, 1947, 182);
// Переконуватися в
правильності, запроваджуючи в життя, практику. Наші учені
одержали надзвичайно широкі можливості перевіряти
теоретичні висновки наукових досліджень безпосередньо
на виробництві (Вісник АН УРСР, 4, 1949, 4);
//
Встановлювати правду, вірогідність і т. ін. чого-небудь;
пересвідчуватися в чомусь, користуючись власним досвідом,
спостереженнями. Роман сторожко перевіряє, чи не
насміхаються над ним (Михайло Стельмах, I, 1962, 258); Хлопці,
ніби змовились, — усі разом потягли носом повітря,
наче хотіли перевірити, чи справді черевички нові, чи
то їх начищено так ваксою? (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 13).
Перевіряти (перевірити) на що — робити аналіз для
виявлення наявності якого-небудь складника, елемента
і т. ін. або для з'ясування якостей чогось. Керівник
експедиції узяв трохи піску, щоб потім удома перевірити
його на золотоносність (Олесь Донченко, II, 1956, 39).
4. Обстежувати що-небудь з метою контролю.
Перейшла [делегатка] до оповідань про роботу робітниць:
про те, як вони перевіряють шпиталі, лікарні (Василь Еллан,
II, 1958, 9); — Скажи прямо: прийшов перевіряти
(Семен Журахович, Дорога.., 1948, 208);
// Пересвідчуватися в
наявності чогось з метою контролю. Коли кондуктор
проходив перевіряти білети, то він [хлопець], усміхаючись,
вищиривши зуби, говорив: — Ну, вас, значить, не
займай (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 363); Біля крайніх хат їх
зупинив поліцейський пікет, перевірив перепустку
(Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 526);
// Пересвідчуватися в точності
виконання наказу, розпорядження і т. ін. Час від часу
він підкладав свою роботу і вибігав надвір перевіряти
пости (Василь Кучер, Голод, 1961, 148); Нічні обходи Іскрова,
який любив знати усе і все перевірити сам, не були ні
для кого новиною (Олександр Бойченко, Молодість, 1949, 167).