в означеннях
Тлумачення, значення слова «переводити»:

ПЕРЕВО́ДИТИ, джу, диш. недок., ПЕРЕВЕСТИ, веду, ведеш; мин. ч. перевів, вела, ло; док., перех.

1. на (через) що і без додатка. Ведучи або супроводжуючи кого-небудь, переправляти, допомагати перейти через щось, на другий бік чогось. Кілька колон перевів він за цей час на Литовський півострів, перетинаючи Гниле море.. Коли переводив останніх, Сиваш уже наливало водою (Олесь Гончар, II, 1959, 428); Забаскаличилася Юля: не можу перейти через потік, голова крутиться. Довелося Федотові брати її за руку і переводити (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 228); Дід старий іде по бруку, — Як пройти на той бік? Де? Кожен з нас його за руку На той бік переведе! (Іван Нехода, Ми живемо.., 1960, 63).

2. Змінювати місце розташування кого-, чого-небудь, переміщувати когось, щось з одного місця на інше, їхній одчеплений вагон довго возили, переводили на різні колії (Яків Качура, II, 1958, 350); [Пастух:] Отож як вижену твоїх свинчат, то вже не вернуться назад, а просто на другий фільварок переведу їх (Леся Українка, II, 1951, 203); Бійці взяли його попід руки і перевели в готель (Олесь Гончар, III, 1959, 264); Треба було перевести його [пораненого командира] до помешкання, де жив Юрчик з матір'ю, й лікувати (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 108);
//  перен., рідко. Перепроваджувати, переправляти з місця на місце, з рук у руки (звичайно таємно). Москаль та його половина тільки й знали, що лаялися та билися, пили та гуляли, переховували всяких блудяг, переводили крадіжку (Панас Мирний, I, 1949, 234).

3. Переміщати в інше положення (рухому частину механізму, пристрою). Це вже риск — переводити вітрило при вітрі в чистім морі, не спускаючи його (Остап Вишня, I, 1950, 192); Стрілочник сигнали чує — стрілку слід перевести (Наталя Забіла, У.. світ, 1960, 17);
//  Переміщаючи якусь машину, знаряддя, пристрої і т. ін., міняти напрям їх дії. Бармаш швидко перевів вогонь на греблю (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 151);
//  розм. Регулюючи, змінювати напрям руху або дії приладів, пристроїв і т. ін. — На коліях є така стрілка, що за її допомогою переводять колію і направляють поїзд туди, куди йому треба (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 106); В трубці чується потріскування: секретарка переводить телефон у кабінет редактора (Ярослав Гримайло, Незакінчений роман, 1962, 160).
Ледве (насилу) переводити (перевести) дух (подих) — дихати через силу, з утрудненням. Фрузя йшла, насилу витягаючи чоботи з липкого болота, насилу переводячи дух (Іван Франко, I, 1955, 86); Він, видно, дуже поспішав, бо ледве переводив подих (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 96); Не переводити (не перевести) духу (дух, подиху, подих): а) не робити вдиху. Стоїть [Івась] тихенько, аж дух не переводить (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 123); — Що таке? — крикнув писар, а молодиця не переведе духу, верещить (Марко Вовчок, VI, 1956, 233); Пила [Олена] довго, невситимо, не переводячи подиху (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 428); б) швидко, з усієї сили, не зупиняючись для відпочинку (про якісь дії, рух і т. ін.). Мчали [радянські воїни], не переводячи подиху. Бурею вривались у незруйновані, чисті міста (Олесь Гончар, III, 1959, 74); бвгешка ще дужче наліг на весла. Він щосили гріб до берега, не переводячи подиху (Олесь Донченко, VI, 1957, 71); Переводити (перевести) дух (подих): а) робити глибокий вдих. Гнат важко переводив дух, підходив до вікна, під котрим спала Настя, та хотів стукати в вікно (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 24); Цибелла перше закректала.. І дух п'ять раз перевела (Іван Котляревський, I, 1952, 218); Перед камінними східцями дід Дунай ретельно витирає ноги, тяжко переводить подих. Це не дорога, а думи втомили його (Михайло Стельмах, I, 1962, 381); Ніч на крилі грузовика, І в небі бомбовоза крила, І сітка зір така близька, Що дух перевести несила (Леонід Первомайський, I, 1958, 409); б) робити коротку перерву, короткий перепочинок. Вийшовши на високу гору, вони стали проти самого пам'ятника, щоб перевести трохи дух (Нечуй-Левицький, I, 1956, 432); Глущуки.. тягли ..воза з гноєм.. Катерина підкладала під колесо камінь, щоб не котився він донизу, перепочивали, переводили подих і знову тягли на гору (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 44); Переводити (перевести) на нові (на інші) рейки що — змінювати напрямок якої-небудь праці, діяльності і т. ін. Як і штурівці [діячі словацького відродження], що переводили словацький літературний розвиток на нові рейки, ми не починали з нічого, а мали на порозі нової ери під собою вже певний ґрунт (Вітчизна, 5, 1956, 135); Переводити (перевести) очі (погляд) на кого — що — звертати погляд, дивитися на кого-небудь іншого, що-небудь інше. Петрик переводив серйозні очі то на вчителя, то на батька (Степан Васильченко, I, 1959, 98); Вік поглянув суворо на маківку похиленої перед ним синової голови, а тоді перевів погляд настрижені патли похиленої Тосі (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 55).

4. Переносити малюнок, креслення і т. ін. на що-небудь; перебивати. Знаєш, як діти переводять малюнки на інший папір, накладаючи їх на шибку в вікні? (Леся Українка, V, 1956, 260); — Я гадаю, що копір [копіювальник] переведе точно лінії різання на деталь (Павло Автомонов, Щастя.., 1959, 60);
//  з чого в що, перен. Створювати що-небудь подібне, таке саме, але з іншого матеріалу. Скульптор усміхався, добродушно милуючись хлопцями. В думці він уже починав ліпити їхні стрункі і по-своєму граціозні постаті, переводив з глини в бронзу (Олесь Гончар, I, 1954, 494).

5. Переміщати на інше місце роботи, служби, навчання і т. ін. — Перевод, кажеш, не штука.. Коли раз переводять або двічі, то кат його бери, а як мене вже з одного місця на друге перегонили вісімнадцять разів (Степан Васильченко, I, 1959, 145); Зітхнув чабан і після мовчанки обернувся до Уралова: — Правда, що тебе кудись переводять? (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 311); Почалася Кримська війна з турками. Погнали Максима під Сілістрію, а потім перевели в Крим (Панас Мирний, I, 1949, 237); [Сергій:] Казав мені начальник дороги, що переведуть мене на другу дорогу (Захар Мороз, П'єси, 1959, 53);
//  до кого—чого, у (на) що, ким. Переміщати на іншу посаду, змінювати рід занять і т. ін. А знаєш, його до нас перевели Із армії (Тарас Шевченко, I, 1951, 397); — Перевели мене в семінарію, зачув я волю. Дивлюсь, авдиторів немає, греки та латини [книжки] валяються в нас попід ліжками (Нечуй-Левицький, I, 1956, 127); — Таж мене голова обіцяв перевести до дядька Мусія в садову бригаду, — здивовано нагадав Захар (Іван Ле, Право.., 1957, 24); Батька його перевели бригадиром на господарський канал (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 271);
//  у що. Переміщати, зараховувати до іншої групи, розряду, категорії. У необхідних випадках як захід партійного стягнення партійна організація може переводити члена партії в кандидати на строк до одного року (Статут КПРС, 1961, 8);
//  у (на) що і без додатка. Зараховувати на наступний курс, до наступного класу і т. ін. Мене переводять на другий курс і забирають у далеке плавання (Микола Трублаїні, Шхуна.., 1940, 325); [Жоня:] Я лінувалася вчитись, і мене не перевели у другий клас (Марко Кропивницький, II, 1958, 406).

6. Переключати кого-, що-небудь на виконання іншої роботи і т. ін. Канушевич відповів спокійно: — ..Може, разом працюватимемо, бо мій кран теж переводять на бетон (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 195);
//  Змінювати характер яких-небудь дій. Самовар дужче заблищав, переводячи своє журливе мугикання на дрібну веселу пісеньку (Панас Мирний, I, 1954, 323); Дід притих, він таємниче Перевів на шепіт бас (Петро Дорошко, Серед степу.., 1952, 121);
//  Спрямовувати якусь дію на інший об'єкт. Від серця Іванові відлягло: лють свою він вже перевів на Наркиса (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 18);
//  Змінювати і характер розрахунків за яку-небудь працю. — Зараз ми переведемо на грошову оплату три колгоспи. Згодом перейдете й ви (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, і 484).
Переводити (перевести) думку (думки) на що — починати думати про що-небудь інше — Любий Сев, — хочеться мені казати ще далі, але я стримую себе й переводжу думку на інше (Юрій Яновський, II, 1958, 37); — Так, Чернеччину ми пустимо під соняшники, — перевів свої думки Оксен на господарські клопоти (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 32); Переводити (перевести) розмову (мову) на що — починати говорити про що-небудь інше. Він почав заминати розмову, переводити її на другі речі (Панас Мирний, III, 1954, 201); — Ну, а як справи, хлопці? — помітивши Іванову збентеженість, перевів [Петро Федорович] на інше мову (Андрій Головко, I, 1957, 432).

7. Змінюючи якість, особливості чого-небудь, перетворювати щось на що-небудь інше. Вони [мікроорганізми] переводять складні нерозчинні сполуки в засвоювані для рослини форми (Наука і життя, 3, 1959, 40); Як та земля зимою покриється білим снігом, переведемо ми все те [зерно] на біле борошно (Панас Мирний, IV, 1955, 321);
//  перен. Змінювати характер, зміст, спрямування чого-небудь; замінювати щось чим-небудь іншим.
Переводити (перевести) на жарт (на жарти): а) починати жартувати. Він то починав звисока розмову, то, зразу рвучи її, переводив на жарти (Панас Мирний, III, 1954, 290); б) намагатися жартом виправити, пом'якшити неприємне становище. В першу хвилину Оля ладна втекти, але миттю змірковує, що такий вчинок був би нерозсудливим.. Набирається відваги і пробує все перевести на жарт (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 531); Переводити (перевести) на інший лад — змінювати характер розмови, діяльності і т. ін. Дід, допивши склянку знову, Бачить — Ленін гостю рад, І з тривогою розмову Перевів на інший лад (Андрій Малишко, Серце.., 1959, 179).

8. на що і без додатка. Змінювати на гірше або зовсім псувати. — Нащо ти переводиш зілля? Хто тобі позволив? (Леся Українка, III, 1952, 653); — Лісничий у Сагайдаку і дубину, і всяке дерево на січку переводить (Любов Яновська, I, 1959, 349); Пани переведуть [страву приправами], що й собака не їстиме (Номис, 1864, № 1223);
//  перен. Невдалим господарюванням або навмисно псувати, погіршувати стан, якість чого-небудь чи знищувати, вигублювати щось. Недруги пустили поголос, мовби пастух із сином хотіли перевести племінне стадо... (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 204);
//  перен. Негативно впливати на стан здоров'я (створенням поганих умов, недбалим доглядом і т. ін.). — Он, у Василенка: на віщо невістку перевела [свекруха]? Як ішла, калина-калиною була; тепер, як з хреста знята! (Панас Мирний, I, 1949, 355); [Пріся:] Мабуть, їй пороблено так, поведи до Морозихи, хай пошепче. Поведи, неодмінно поведи, а то переведеш дівчину (Степан Васильченко, III, 1960, 162);
//  перен. Позбавляти життя (звичайно свійських тварин). — Поки що я хочу тільки одного: щоб ти, Гнатко-безп'ятко, повбивав усіх вовків, які мені худобу переводять (Михайло Стельмах, I, 1962, 57).
 Переводити (перевести) життя (вік, долю і т. ін.) — те саме, що Занапащати (занапастити) життя (вік, долю і т. ін.) (див. занапащати). — Я її ненавиджу, вона перевела мій вік молодий... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 49).

9. Витрачати марно або без особливої на те потреби, необхідності. — Ти, може, скажеш, що Карпо дурний, гроші переводить, замість того, щоб купити яку хвостяку або свиняку на хазяйство... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 301); Євдоким.. загасив свічі. — Для чого це? — вражено запитав Мар'ян. — А чого даремно буду віск переводити? (Михайло Стельмах, I, 1962, 632); — А, бодай тебе! Перевела тільки день! Потаскало ж мене на ту вулицю! (Любов Яновська, I, 1959, 387);
//  Розтрачувати, втрачати і т. ін. те, що належить кому-небудь іншому. [Храпко:] Гарно, гарно. Отак же то ви навчаєтесь змалку родительське добро переводити! (Панас Мирний, V, 1955, 135); — Жінка розпилася і вмерла, перевела все, що я мав (Іван Франко, II, 1950, 10);
//  на що і без додатка. Витрачати, розтрачувати все без остачі. — Де це [одяг] запобіг ти? Чи, може, остатнє Перевів хазяйство та одягсь ошатне [ошатно]? (Іван Манжура, Тв., 1955, 221); Василь був винуватий у зборню, а грошей піде було взяти,.. корову ж цже знов продав і гроші на нову клуню перевів (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 113).
 Переводити на гроші — продавати. — Узяли, та й одсудили мою землю бог його знає й кому, бог знає нащо... На те, мабуть, щоб перевів її на гроші (Панас Мирний, I, 1949, 274).
Хліб (харч і т. ін.) переводити [даремно (дарма і т. ін.)] — не давати ніякої користі, витрачаючи марно харчі, корм. Савчиха більше слуг не хоче, каже, що й з тих, які має, користі нема, йно дарма хліб переводять (Осип Маковей, Вибр., 1954, 103); Гроші, як полова, летіли. Швидко їх й не стало. То що? Хіба в неї немає скоту, котрий тілько даремно харч переводить (Панас Мирний, IV, 1955, 55).

10. Передавати, пересилати гроші за допомогою банку або поштово-телеграфного закладу. Леонтович телеграфував мені, що перевів тобі 500 крб. (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 415).

11. рідко. Те саме, що здійснювати 2. Прийшов [панотець] до кухні й переводив ціле слідство, хто збив шибку (Лесь Мартович, Тв., 1954, 247); Підготовлювати й частково переводити ці завдання мусимо вже зараз (Василь Еллан, II, 1958, 109); Цієї зими Казанок перевів скрізь по незахищених від степових навальних вітрів місцях снігозатримання (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 50).
 Переводити (перевести) в життя (в діло) — те саме, що Запроваджувати (запровадити) в життя (у практику, у виробництво) (див. запроваджувати).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 143.

Коментарі (0)

ПЕРЕВОДИ́ТИ, оджу, одиш, док., перех. Ведучи за собою, супроводжуючи, проводжати куди-небудь усіх або багатьох. — Господи, скільки я переводила людей на самий верх дзвіниці до великих дзвонів (Нечуй-Левицький, II, 1956, 330); Вартові за день натомлені (стільки людей переводили!) (Яків Качура, II, 1958, 347).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 145.

Коментарі (0)